Опитування проводилося з 7 по 15 жовтня 2005 року в усіх областях України, АР Крим та місті Києві. Всього опитано 2117 респондентів віком від 18 і старше. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних. Від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,31-2,16 відсотка. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв'ю за місцем проживання респондента ,, віч-на-віч ". Рівень досягнення респондентів - 76,1%. Опитування проводилося у 133 населених пунктах: 72 містах та 61 сільському населеному пункті.
За даними опитування пересічні українці зберігають доволі високий інтерес до політичного життя країни. Звісно у порівнянні із показниками зацікавленості політикою в період "помаранчевої революції" наявну зацікавленість перебігом політичних процесів можна вважати нижчою.
Гучні події, пов'язані з заявами О. Зінченка та відставкою уряду Ю. Тимошенко, які відбулися у вересні, призвели до тимчасового зростання показників зацікавленості політичним життям - тоді кількість тих, "хто цікавиться політикою" стрімко зросла.
Але ця увага до політичних процесів у країні носила ситуативний характер і вже в першій декаді жовтня вона знизилася до звичайного рівня. Це свідчить про те, що у жовтні переважна більшість населення вже виробила своє ставлення до урядової кризи та сформулювала оцінки щодо низки політичних фігурантів, як задіяних у конфлікті, так і тих, хто його коментував.
Багатий на політичні події вересень суттєво не вплинув на розподіл політико-ідеологічних уподобань населення країни. За відсутності ротації у домінуючих ідеологіях, все ж таки можна відмітити той факт, що зазначені події вплинули на популярність національно-демократичної ідеології, чисельність прихильників якої скоротилася на 5%. Таке скорочення є опосередкованою ознакою розчарування, тих, хто був схильний розглядати попередній Уряд та Президента як єдину політичну силу - носія вказаної ідеології.
Загострення політичної боротьби та неофіційний старт передвиборчої компанії поки що не відобразився на характері політичної активності громадян. Як і раніше, вербальну готовність прийти на виборчі дільниці та проголосувати виказали. Загалом, за отриманими даними, впевнені, що братимуть участь у голосуванні, 66% опитаних, ще 17% заявили, що вони "скоріше за все" будуть голосувати.
Регіональні особливості електоральної активності, які представлені в таблиці 7 засвідчують, що найнижчий показник тих, хто, можливо, не братиме участі у виборах у Західному та Південному регіонах. Порівняно із серпнем - початком вересня частка тих, хто зараз не пішов би голосувати зросла у м. Києві до 15% та АР Крим (з 11 до 17%).
Традиційно висока частка тих, хто висловлює готовність голосувати на виборах серед мешканців Західного регіону. Таким чином, найбільш потенційно активними протягом останніх двох місяців виявляються Західний, Центральний та Північний регіони (найвищий рівень тих, хто впевнений, та невисокі показники тих, хто ще не визначився).
Більш активними виборцями, відповідно до наданих відповідей, можна вважати мешканців малих населених пунктів та сільської місцевості. Так, серед опитаних на селі 72% висловили тверду впевненість у тому, що братимуть участь у голосуванні, серед мешканців смт - таких 77% тощо. Натомість серед опитаних у обласних центрах, впевнених у тому, що голосуватимуть 60%, в містах з населенням понад 100 тис. - 56%. Зазначимо, що за останні місяці саме серед мешканців великих міст підвищився показник готовності брати участь у виборах.
Таблиця 1. "Якою мірою ви цікавитеся політичними процесами, що відбуваються в Україні?", %
|
Таблиця 2. "Який ідейно-політичний напрямок найбільшою мірою відповідає Вашим власним переконанням?", %
|
Таблиця 3. "Чи збираєтеся ви взяти участь у виборах до Верховної Ради України, які повинні відбутися в 2006 році?", %
|
Таблиця 4. "Чи збираєтеся Ви взяти участь у виборах до Верховної Ради України, які повинні відбутися в 2006 році?", %, залежно від регіону проживання
|
Соціальний моніторинг"Український інститут соціальних досліджень”
„Український вибір”
e-news.com.ua
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
