Лист Мінпраці щодо трудових книжок приватних підприємців

ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

 

ЛИСТ

 

30.11.2005 № 06-К54813/26

 

Юридичне управління Міністерства розглянуло Вашого листа і повідомляє наступне.

 

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При виконанні цієї діяльності громадянин-підприємець ні з ким не перебуває у трудових відносинах, і це означає, що трудова книжка на нього не ведеться, оскільки ведення трудових книжок передбачено на працівників, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях або у фізичної особи (стаття 48 Кодексу законів про працю України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 11 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058 фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Цим Законом встановлено, що право на пенсію мають всі громадяни України, які застраховані у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та досягли відповідного пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсій страховий стаж.

Фізична особа, зареєстрована як підприємець, без створення юридичної особи, виконує роботи, надає послуги своїм замовникам у рамках свого статусу підприємця виключно на основі цивільно-правових договорів (залучаючи чи не залучаючи для цього найманих працівників). Але статус громадянина, як підприємця, не перешкоджає тому, аби цей же громадянин, як працівник, уклав трудовий договір з іншим роботодавцем. В цьому випадку громадянин має право укласти трудовий договір з умовою ведення трудової книжки (це буде його основне місце роботи) і без такої умови (його робота в цьому разі буде вважатися сумісництвом). Статус громадянина як підприємця без створення юридичної особи ніяк не впливає на обсяг його обов’язків і прав як працівника за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Отже, записи, внесені до трудової книжки приватного підприємця, є недійсними.

 

Начальник юридичного

управління                                                     І.О.Тубелець