• Головна / Main Page
  • СТРІЧКА НОВИН / Newsline
  • АРХІВ / ARCHIVE
  • RSS feed
  • Василь Горбаль про відлуння продажу «Криворіжсталі» і раціональне використання грошей

    Опубликовано: 2005-10-27 15:58:00
    Доброго здоров'я, шановні добродії. Нашим гостем сьогодні є Василь Горбаль, народний депутат України, представник бюджетного комітету ВР, він представляє фракцію Партії регіонів «Регіони України». Пане Василю, я вас вітаю!

    Василь ГОРБАЛЬ: Доброго ранку!

    Отже, сьогодні ми будемо говорити про різне, але найголовніше це, звичайно, відлуння продажу Криворіжсталі і раціональне використання грошей. Хотів би відразу поставити запитання на рейтингове опитування. «Чи варто дослухатися до тези окремих експертів, які наголошують, що значну частку з цих грошей потрібно використати на компенсацію вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР?».

    Пане Василю, скажіть, будь ласка, відбувся аукціон, дуже відверто кажучи, чесний, як кажуть, і прозорий, і ми маємо великі гроші. Скажіть, чому президент України Віктор Ющенко не підписав заяву про звільнення Валентини Семенюк? Вона була, наскільки я розумію, як і її партія проти цього аукціону.

    В.ГОРБАЛЬ: По-перше, я впевнений, що тут якраз є певні політичні підгрунтя, тому що це було рішення політради Соціалістичної партії. По-друге, наскільки було анонсовано, Валентина Семенюк знаходиться на лікарняному. Я впевнений, що в будь-якому звільненні ще має передувати якась особиста розмова. Я не впевнений, що вона відбулася. І можливо, дійсно, це було б некоректно на фоні проведеного аукціону, як ви сказали, відкритого і прозорого.

    Скажіть, пане Василю, але з іншого боку, ми прекрасно розуміємо, що зараз на даному етапі ми відкрили нову сторінку в українській приватизації і, наскільки я знаю, Юрій Єхануров наголосив на тому, що незабаром буде створено фонд, де будуть акумулюватися кошти і держава буде викуповувати спірні об'єкти, навколо яких відбуваються певні судові дії. Я маю на увазі, в тому числі і кримінальні справи. І відповідно будуть виставлені ці в подальшому підприємства на такий же подібний відкритий і чесний аукціон. Мені це нагадує реприватизацію, але таку частково завуальовану. Як ви дивитеся на це?

    В.ГОРБАЛЬ: Ви знаєте, подібні випадки вже є в Росії. Ви певно чули, в Росії "Газпром" викупив акції "Сибнафти" і досить надзвичайно велика сума була в цій угоді, тому в принципі раніше чи пізніше ми прийдемо також до цього, я не сумніваюся. Те, що держава певні об'єкти, з погляду держави стратегічні, буде викуповувати назад. Але все це буде пов'язане з наявністю у держави, уряду дійсно конкретної стратегії. Поки, мені здається, такої стратегії немає. І цьому свідченням навіть є от така широка масова дискусія - як ми витратимо гроші від продажу Криворіжсталі.

    Про це будемо трошки говорити згодом. Але, наскільки я знаю, у "Мітал стіл" не дуже така поважна репутація в плані виконання своїх інвестзобов'язань, у тому числі і соціальні проекти, які враховані в цьому пакеті документів, досить часто у багатьох країнах не виконується. Ми знаємо скандали в Польщі, ми знаємо скандали в Південноафриканській республіці та низку певних передумов, які спонукають до таких скандалів в інших країнах, де "Мітал стіл" має свої підприємства або нещодавно придбала. Отже, вас це не лякає?

    В.ГОРБАЛЬ: Ви знаєте, я погоджуюся з вами в чому, що не завжди найвища ціна є найбільш оптимальною ціною. Досить часто пропозиція за нижчою ціною є потім по результатам і по аналізу ефективності керування і ефективності взаємовідносин держави і іноземного інвестора, є набагато кращою і сприйнятнішою. Тому і в цьому випадку, але висновки, звичайно, можна робити після якогось часу. Для мене, наприклад, досі є питанням, як подібний продаж відобразиться на внутрішньому ринку, зокрема, на ринку, наприклад, тієї ж арматури і на ринку столичної нерухомості, яка фактично в собівартості нерухомості ми знаємо, що арматура присутня. Тому це є багато питань, які, звичайно, час тільки дасть на них відповідь.

    Це не випадково, що "Мітал стіл" купує не за свої гроші Криворіжсталь, а певну суму, достатньо значну, буде запозичувати в інших або в фінансових структурах?

    В.ГОРБАЛЬ: Це типова структура угоди і впевнений, що будь-який інвестор не розраховує на власні кошти, тому що, читаючи там десь в Інтернеті, що 2,7 млрд. готівкою і так далі, для нас це щось з області дещо фантастики.

    Я так розумію, що договір куплі-продажу вже практично підписаний, але що стосується переведення грошей, то на це потрібно кілька тижнів. Кажуть у термін 36 днів. Для нас варто отримати гроші у валюті чи, відверто кажучи, отримати гроші у гривнях. Мінекономіки наголошує про гривні. Ви, як фінансист, скажіть, як подібне може вплинути на дестабілізацію фінансового сектора у країні?

    В.ГОРБАЛЬ: Я скажу: про те, в якій валюті, це потрібно було обговорювати з покупцями до аукціону, і власне чому була моя позиція і позиція фракції щодо не продажу Криворіжсталі в цьому році. Коли говорять, що Криворіжсталь була несподівано продана дорого, це звичайний блеф, тому що фактично з покупцями до того велися тривалі досить переговори і получилося, що це не витвір мистецтва, в якого є якась, можливо, несподівана ціна, коли покупець настільки закоханий в картину, що викладе за неї якісь незрозуміли кошти.

    В кожного із покупців була сума, яку він ладен був використати і не більше. Сума, на яку погоджувалися його партнери, фінансисти відповідно надавати там позики і так далі допомогу. Така ж сума була і в усіх учасників аукціону, тому... Хоча порядок суми, звичайно, можна було спрогнозувати і можна було спрогнозувати їх подальше використання. Тобто, відповідно і те в якій валюті піде, і так далі. З огляду на те, що зараз іде ця дискусія, то мені не зрозуміло, чим тоді займалися напередодні аукціону по його підготовці і так далі. Тобто, більше анонсувалося, скажімо так, техніка проведення аукціону, а не його, дійсно, проробкою.
    Але треба наголосити, що аукціон був відкритим і відповідно, от зараз я теж спостерігав в певних ЗМІ заяви і на шпальтах інтернетвидань, що існувала нібито якась змова там президента з Лакшмі Міталом про те, що вони будуть купувати це підприємство. Я думаю, що це також є блефом, тому що ми бачили, як торгувалися і ті компанії, які були конкурентами. Але от конкуренти, які відмовилися у подальшому грати в підвищені ціни, наголошують, що така сума 24 з гаком мільярди, вона є економічно не обгрунтованою. Отже, це наводить на роздуми.

    В.ГОРБАЛЬ: Ви знаєте, впевнений, що для тих інвесторів, які відмовилися, ця сума, звичайно, є економічно не обгрунтованою. Де економічне обгрунтя у нинішнього покупця, ми побачимо згодом.

    Отже, що робити з цими грошима, які надійдуть. Я так розумію, що треба переглядати певні статті видатків держбюджету і відповідно посилювати соціальну сферу. Про це говорять експерти. Декотрі говорять, що піднімання зарплат, пенсій і всіляких соціальних виплат призведе до потужних інфляційних зрушень. Я вже не кажу про довготривалі процеси. Як тоді вирішити це питання, акумулювати ці гроші, зберігати в держказначействі і, як то кажуть, інтервенційно використовувати їх. Ваш рецепт, як фінансиста в колишньому, наскільки я знаю?

    В.ГОРБАЛЬ: Ви знаєте, в нас досить багато представників нової влади починають свій виступ, я як економіст вам скажу. Я після того, як досить часто чую ті виступи, я завжди досить рідко згадую, що в мене взагалі є економічна освіта, тому скажу наступне. Звичайно, будь-які зміни щодо витратної частини бюджету погоджуються і затверджуються змінами закону до бюджету. Відповідно ми вже зараз знаємо, що у відповідності до зменшення темпів росту ВВП, а також запланований дефіцит бюджету, певні кошти будуть витрачені на покриття цього дефіциту і відповідні зміни до бюджету будуть подані.

    Питання, що робити з надлишком суми, що надійшла зверх цього дефіциту бюджету? Я не погоджуюся з тим, що його потрібно направити на соціальні потреби. Поясню в зв'язку з чим, приведу досить приземлений приклад, колись в дитинстві, коли грали в гру монополію, пам'ятаєте, що бувало, коли ви продаєте свої активи, вкінці кінців ви залишаєтеся без нічого. Правда, досить є цинічним, що інвестор є якраз Індія. Досить часто Індію приводять як альтернативний приклад розвитку країни з точки зору розвитку інформаційних технологій і так далі.

    Тобто, нам варто над цим задуматися. Тобто, якщо ми продали один стратегічний об'єкт, і напевно не дарма він називається стратегічним об'єктом, тобто колись у стратегії розвитку держави металургія була стратегією розвитку держави. Тобто, що ми зараз маємо на стратегії? Розвиток, як сказав міністр фінансів, іпотеки, можливо так, але це все-таки більш екстенсивний розвиток економіки. Тобто, потрібно шукати інші напрямки розвитку економіки і вони в нас такі є. Це і літакобудування, і точні технології, подібні програми у нас є. Більш краще використовувати статус України, як транзитної держави. Тема, що постійно піднімається щодо енергоносіїв і тут є місце для використання цих коштів, тобто...

    Для цього є шляхи, я розумію. Пане Василю, скажіть, будь ласка, наприклад, КМ виступив проти збільшення дефіциту бюджету на 2006 рік до 3%. Чим ви це поясните?

    В.ГОРБАЛЬ: По-перше, розумінням того, що зниження темпів розвитку ВВП по інерції будуть продовжуватися і в наступному році. Очікування на вдалу приватизацію на кшталт Криворіжсталі не хочеться очікувати, тому що...

    Це одноразові акції...

    В.ГОРБАЛЬ: Одноразові і не хочеться ними перекривати, дійсно, соціальні обіцянки уряду з точки зору появи дефіциту бюджету. Власне з цим зробити бюджет більш реальнішим з огляду на те, що цей бюджет все-таки вирішить всі проблеми.

    Чому, на вашу думку, існує певна проблема між бюджетним комітетом та Міністерством фінансів та і урядом загалом щодо бачення свого основного кошторису країни? Вам не видається, що бюджетний процес в цьому випадку також затягнеться, як і в минулому році і в позаминулому?

    В.ГОРБАЛЬ: Ви знаєте, в проходженні будь-якого документу деколи навіть відверто популістського, деколи навіть відверто лобістського закону успіхом є можливість знаходження діалогу з депутатами, з фракціями і так далі. Оцей діалог з самого початку призначення Віктора Михайловича Пинзеника якось не налагодився...

    Так що, проблема в Пинзенику?

    В.ГОРБАЛЬ: Тобто, є якийсь певний монолог міністра фінансів і такий хор членів бюджетного комітету. От власне все, що відбувається.

    Пане Василю, тоді давайте так подивимося на цю ситуацію. Тобто, ви хочете сказати, що вся проблема зав'язана на окремих персоналіях, а не на передвиборчій кампанії, яка незабаром розпочнеться, до ВР, а популізм і політиканство якраз присутні?

    В.ГОРБАЛЬ: Ви знаєте, в минулому році також була президентська кампанія, я пам'ятаю, що досить часто Азаров збирав і членів бюджетного комітету, і керівників фракцій щодо детального обговорення претензій до бюджету, які є. Цього обговорення такого детального на сьогодні не спостерігається. І по-друге, мажоритарних виборів вже немає, тому десь активність депутатів дещо зменшилася. Досить багато депутатів-мажоритарників вже давно не працюють в своїх округах і так згадують деколи, що є якийсь суб'єкт, який потрібно профінансувати.

    Скажіть чому Міністерство економіки на даному етапі погіршило прогноз приросту ВВП у 2005 роції? Що, на все так треба дивитися негативно? Чи, наскільки я розумію, нові гроші, які ми отримаємо, дадуть можливість їх вкласти раціонально, таким чином це вплине на приріст ВВП?

    В.ГОРБАЛЬ: З огляду на те, що від усіх високих посадовців, які наявні в державі, прозвучали абсолютно різні оцінки напрямів використання коштів, що будуть отримані від продажу Криворіжсталі, я розумію, що стратегію розвитку і визначення стратегічних галузей економіки, досі не мають.

    Я хотів би назад повернутися до питання навколо Криворіжсталі. От ви говорили про політиканство і популізм, у всякому випадку намагалися розвинути цю тему у стінах ВР. Наскільки я розумію, саме серед ПРУ є народні депутати, які виступили ініціаторами голосування щодо постанови, яка би забороняла або говорила про недоцільність продажу Криворіжсталі. До цього, коли купували Ахметов і Пінчук, ваші колеги достатньо лояльно ставилися. Я підозрюю в цьому певну змову або, як би це м`якше сказати, певне лукавство.

    В.ГОРБАЛЬ: Досі існувала певна позиція щодо взагалі приватизації в Україні, вона тільки недавно змінилася, і та приватизація, яка проводилася в цьому році, проводилася відповідно до цієї позиції. Перевага надавалася, як правило, прогнозованим покупцям, тобто переважно вітчизняним, а також нашим партнерам, які також для нас були зрозумілі, з сусідньої Росії. І тому попередні продажі цим і пояснюються, коли відміталися покупці, для нас дещо не прогнозовані. Тому що, у нас вже з вами в розмові звучала теза, що ми поки не знаємо, чим закінчиться для нас продаж Криворіжсталі даному представнику з такою досить сумнівною репутацією.

    Але чекайте, коли відбувався конкурс, існували ще кілька претендентів - "Смарт груп", ІСД. Тобто це представники, будемо говорити, великого українського або транснаціонального, в тому числі і українського, бізнесу. Отже, я так розумію, що в них був шанс виграти.

    В.ГОРБАЛЬ: За кожним з учасників стояв уже не національний капітал, а зарубіжний капітал, і це не приховувала жодна із сторін, тобто були створені т.з. консорціуми із зарубіжним впливовим фінансуванням.

    Як фінансист, скажіть, будь ласка, хіба можна зараз говорити про суто український великий капітал? Він уже давно набув транснаціонального, тож, мені видається, тут використовуються якісь подвійні стандарти: своїм продавати можна, а чужим ні.

    В.ГОРБАЛЬ: Подібні обмеження є в багатьох країнах. Я не хотів би на цьому грати. Питання тільки в соціальності поведінки, скажемо так, національного капіталу. Це основне, що турбувало кожну владу, і теперішню, і минулу владу.

    Але хочу наголосити, що це підприємство буде податки платити в Україні. Враховуючи, що воно достатньо високорентабельне, і ми маємо сподівання, що це підприємство буде приносити в казну досить потужні гроші, які потім можна буде використати, і в цьому процесі бере безпосередню участь і бюджетний комітет, який ви представляєте, щодо його правильного, раціонального розподілу.

    СЛУХАЧ: У меня вопрос на счет этих денег, будем говорить, по советским вкладам сгорели. Ради Бога, сколько можно этот вопрос поднимать? Дело заключается в том, что все уже получили столько - выше крыши: приватизация квартир, приватизация земли и т.д. Ну, сколько можно? Тем более, что сейчас те, которые не уплатили какие-то долги... А у меня кооператив, я с этого вообще ничего не получал. А на счет Криворожстали, когда вы собираетесь эти деньги еще на социальные выплаты... Такая хорошая русская пословица есть на счет завода, что с дураком лучше найти, чем с умным потерять. Если можете, прокомментируйте.

    З приводу вкладі в Ощадбанку. ВР нещодавно вже був проголосований закон щодо збільшення витрат з держбюджету на покриття. Тобто було від 1% ВВП. Ми знаємо подальшу долю цього закону. Він був заветований президентом, хоча при цьому вже очікувалося, що ми будемо мати надходження від приватизації, зокрема, Криворіжсталі.

    В.ДИКИЙ: А президент пояснив причини свого ветування? Це ж не вперше він ветує?

    Президент останнім часом ветує більшість соціальних законів, вважаючи їх популістськими, розуміючи, що більшість обіцянок виконати буде неможливо. Тому рівень соціальності бюджету залишиться в принципі на цьому ж рівні, а навіть деякі соціальні пільги будуть скорочені у наступному році.

    Я пам`ятаю свої вибори, коли фактично всі мої конкуренти чи колеги по сусідніх округах, при тому багато з них були докторами економічних наук, на найбільш типове питання щодо перспектив повернення вкладів казали: от ви нас тільки оберіть, зразу же ми вам повернемо. Я не користувався цією тезою під час передвиборчої кампанії, тому вважаю, що потрібно давати реальні відповіді на ці запитання.

    Пане Василю, але щодо тези, яку я поставив у запитання рейтингове, ви вважаєте, що значну частку цих грошей або незначну, або певну частку можна було би використати з цих практично 5 млрд. доларів на покриття певної компенсації вкладникам?

    В.ГОРБАЛЬ: Розуміючи, що велика, досить значна гривнева маса піде в економіку через споживання, все рівно потрібно якось зв`язати. Тобто це вже методологія НБУ, чи це є внутрішнє запозичення, чи інші напрямки - це вже методологія НБУ. Впевнений, що він її відпрацює.

    Але ваша особиста думка як фінансиста. Наскільки я розумію, це може призвести до потужного струсу інфляційного, так?

    В.ГОРБАЛЬ: Так.

    Тобто ви вважаєте, що поки це недоцільно робити?

    В.ГОРБАЛЬ: Без проробки подальшого зв`язування цієї гривневої маси, мається на увазі вилучення її у подальшому з обігу, поки це недоцільно.

    А якщо спроектувати іншу модель, наприклад, через бюджети, збільшення соціальних витрат, тобто є зайві гроші, можна їх раціонально використати - підняти пенсії, мінімальні зарплати і т.п., що робиться завжди перед виборами. Це теж може спонукати до інфляційних процесів? Отже, як тоді діяти?

    В.ГОРБАЛЬ: Ну, тут і є досить сумнівна перспектива прийняття змін до бюджету перед виборами. Для нас досить вже типовим є блокування трибуни. У нас ще не було блокування трибуни під час прийняття бюджету, але допускаю, що і під час прийняття бюджету вона буде, коли ті чи інші партії, керуючись досить популістськими лозунгами, не маючи якихось значних перспектив у проходженні у наступний парламент, чи маючи досить невеликі перспективи, будуть користуватися блокуванням трибуни щодо вимагання скерування цих коштів суто на соціальні проблеми.

    Добрий день. Київ, Володимир. Ви часто вживаєте "бюджет споживання". А не здається вам, що він не тільки споживання, але і виживання? І якщо споживання, то хто цей споживач? Може, оці олігархи, які беруть під свою програму, коли вони ніколи не виконують програму, а гроші пропадають і програми немає. То, може, вони споживають цей бюджет?

    В.ГОРБАЛЬ: Термін "споживання" виник десь недавно. В останні роки почали його активно використовувати з точки зору поділу бюджету на соціальні видатки і видатки розвитку. Тобто нинішній бюджет, точніше бюджет 2006 року формується десь на тій же позиції, що і бюджет 2005 року - 80% видаткової частини є соціального напрямку, і 20% тільки можна назвати програмами розвитку. Що ми відносимо до програм розвитку? Це і скерування коштів на потреби Мінтранспорту, дороги, структури тощо.

    Під інвестиційними програмами ми досі розуміємо будівництво шкіл і інших соціальних проектів. Це у нас відносять до інвестиційних проектів, хоча я б і ці кошти назвав соціальними з точки зору напрямку їх використання. Якщо ще з такої точки погляду рахувати соціальність бюджету, то тоді можна визначити, що в нас досить незначні кошти спрямовуються на розвиток.

    Останні бюджети в плані проїдання, чому власне так наголошували, стосувалися того, що час від часу піднімалися і мінімальні пенсії, і зарплати, і все інше. 2006 рік - які перспективи підняття зарплат та пенсій?

    В.ГОРБАЛЬ: Я повторюсь. На 2006 рік, розуміючи, що темпи розвитку ВВП по оцінках багатьох експертів і по оцінках того ж керівництва Мінфіну, залишаться інерційно низькими, тобто в порівняння до 2004 року і десь такими же в порівнянні до 2005 року, десь, можливо, на рівні 3-4%, тому говорити про певного суттєвого підняття соціального рівня не приходиться. Тобто певні зрушення закладені в проекті цього бюджету, але починаючи десь з 1 грудня, тобто так швидко громадяни їх знову не відчують.

    Скажіть, будь ласка, чому не використати кошти на молодіжне будівництво? Скільки молодих сімей потребують житла?

    В.ГОРБАЛЬ: Подібна теза звучала у нашого міністра фінансів щодо взагалі використанні коштів на іпотеку. Тобто якісь частково кошти звідтам (напевно, це також соціальний напрямок) і будуть використані на ці програми, але знову скажу: будівництво - це все ж такий менш інтенсивний розвиток економіки, порівняно з іншими галузями, які зараз можна і потрібно підтримувати.

    Ну, це власне ті галузі, які також потрібно розвивати, і звичайно, про фундаментальну науку, про будівництво та багато інших сфер, куди можна вкладати гроші, і потім дають результат. Але от ви говорите весь час іпотека. А що стосується іпотечного банку, чому до цієї пори в Україні він не створений?

    В.ГОРБАЛЬ: Тут умова була і в прийнятті ще цілого ряду законодавчих ініціатив, а також можливості функціонування іпотечних цінних паперів в Україні, створення цього ринку, а також надання держгарантій під цю державну іпотечну установу. Хоча дискусія навколо цього питання триває.

    Доброго ранку. Чому ніхто не каже "маленький німець", "маленький француз"? А чомусь кажуть "маленький українець". Українцю, щоб він не був маленький, треба подумати про його достоїнство. І треба постаратися якось, обминаючи цю інфляцію знайти вихід з положення...
    Я дякую вам за вашу репліку, але я хотів би сказати, що це частково лірика. Справа в тому, що Мінекономіки подало прогноз на жовтень, йдеться про інфляцію 0,8-1%. Я не знаю, що скаже з цього приводу наш гість...

    В.ГОРБАЛЬ: Я прокоментую іншим чином. Тобто якщо використовувати лексику "маленький українець" і "маленький француз" чи "маленький німець", то рівень ВВП на 1 маленького громадянина кожного з наших країн різниться більше, чим в сотні разів. Тому власне і пошуки стратегічних галузей, які потрібно зараз підтримувати, потрібно шукати з цього погляду, тобто який степінь розвитку буде мати ця чи інша галузь. Якщо темпи розвитку галузі 5 тис. відсотків, то десь потрібно і не вважати ці галузі стратегічними.

    Якщо ми говоримо про бюджет і про фінанси, справа в тім, що зараз повинен пройти круглий стіл, який називається "Бюджет країни - бюджет розвитку чи споживання?" і яка роль у цьому процесі середнього бізнесу, отже, наскільки я розумію, чим соціальніший бюджет, ти сильніший податковий тиск. В першу чергу цей податковий тиск або ці податкові лещата затискають середній та малий бізнес. Отже, що можна сказати про це? Як зараз будуть враховані інтереси підприємців?

    В.ГОРБАЛЬ: Я брав по одному з районів міста Києва аналітику щодо кількості підприємств, які платять податки в цьому районі. Я не скажу, що я був вражений цією цифри, цифра була десь порядку 400 підприємств у порівнянні з близько 20 тис. зареєстрованих. Тобто це свідчить про те, що малий і середній бізнес поки що з тіні не вийшов, і податки традиційно платить все-таки великий бізнес шляхом подібних бесід як на рівні керівництва держави, так і у відповідності до тих чи інших контролюючих органів. Тобто над цим і потрібно задумуватися у поводженні до малого і середнього бізнесу.

    Я пам`ятаю, що під час помаранчевих подій президент говорив, що, мовляв, в Україні будуть зроблені потужні кроки задля того, щоби вивести економіку з тіні. Нещодавно на одному з заходів, де йшлося про владу та бізнес, президент сказав, що до цієї пори залишається 40-45% в тіні. То ж що, не відбувається ніяких зрушень? Можливо, зараз ніхто не зацікавлений у тому, аби створити певні податкові пільги. Ми пам`ятаємо про те, що були скасовані ВЕЗ. Зараз уряд, наскільки я знаю, намагається переглянути своє ставлення і індивідуально підійти до кожного. Але що стосується саме цієї цифри 40-45% передумови виходу або зменшення цієї цифри не існує?

    В.ГОРБАЛЬ: Я скажу щодо виходу з тіні, то відміна пільг у ВЕЗ і ТПР - це було єдиним кроком уряду в цьому напрямку, хоча ці кроки є досить спірними.

    Я думаю, що це тема для окремої програми. А зараз результати рейтингового опитування. Я запитував "Чи варто дослухатися до тези окремих експертів, які наголошують, що значну частку з цих грошей потрібно використати на компенсацію вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР?". "Так" вважають 159 осіб, і "ні" вважають 221. Дякую всім. Всього найліпшого і до зустрічі.
     
    Прес-служба Партії регіонів

     
     
     
    e-news.com.ua

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с E-NEWS.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Деловые новости E-NEWS.COM.UA" обязательна.



    При использовании материалов сайта в печатном или электронном виде активная ссылка на www.e-news.com.ua обязательна.