Опозиція рахує набої

Партія регіонів оголосила свою передвиборну сотню, а Наталя Вітренко створює іменний блок

 

Головною інтригою з'їзду Партії регіонів стало навіть не оголошення списку, а поява на людях Рината Ахметова (7-ме місце в списку), котрий заявив про свої політичні претензії. Найбагатша людина України раніше коментувала лише події, що стосуються улюбленого дітища, - футбольного клубу "Шахтар". Ахметов трохи ніяковів через спрямовані на нього камери й софіти та обмежився загальними фразами, на кшталт того, що поділяє філософію Партії регіонів, зокрема, бажання об'єднати Україну. Тоді як більше звиклий до підвищеної громадської уваги Віктор Янукович окреслив основну стратегію партії, запропонувавши "програму подолання глибокої соціальної й економічної кризи, створеної неефективною та непрофесійною владою". Найближчими цілями "регіоналів" названо стабілізацію цін, зменшення безробіття та створення добре оплачуваних робочих місць, а також забезпечення гідних зарплат і пенсій.

 

Узагалі-то, нічого оригінального для сили, що претендує на національне лідерство. Однак дивує передвиборний список Регіонів, у якому знайшлося місце таким неоднозначним особам, як Ківалов та Піскун. Таке відчуття, що іконостас партії створювали за принципом "принижені та ображені". Ахметов, припустімо, лише легалізував у партії свій досі тіньовий статус, у якому, до речі, ніхто й не сумнівався. Кушнарьов, Костусєв і Сівкович, ледве не потонувши в політичному болоті, самі пішли на уклін до Великого Дона.

 

А от скомпрометований "аполітичний" Ківалов, видно, дістав серйозний дах від нападок "помаранчевих", що обвинуватили екс-главу ЦВК у всіх смертних гріхах, але так і не зважилися на серйозні кроки щодо нього.

 

А Піскун? Зрозуміло, навіщо экс(?)-генпрокурору, який нібито зібрався робити політичну кар'єру, потрібна Партія регіонів. Та навіщо Регіонам потрібен Піскун? Можливо, йому в партії уготовано ту саму роль, що й Турчинову в БЮТ, - людини, що дуже багато знає, але до слушної нагоди мовчить. У кожному разі, місце наприкінці списку не свідчить про більші повноваження в партії опального прокурора й надане, зважаючи на все, авансом. Уміння Піскуна лавірувати між краплями може дуже прислужитися прямолінійному Януковичу.

 

П'ятірка "регіоналів" здивувала своїм другим номером - правозахисницею Ніною Карпачовою, яка не є членом партії. Наявність омбудсмена в першій п'ятірці, безперечно, має акцентувати увагу Європейського співтовариства на питанні порушення прав людини в сучасній Україні. Птах-балакун Тарас Чорновіл (5-й номер) - узагалі-то, не сенсація, а от наявність великих промисловців, маловідомих широкому загалові виборців (Скудар, Богуслаєв) викликала деяке сум'яття навіть у середовищі політологів. Ті, хто очікував побачити в п'ятірці лідерів Ахметова, помилилися, зате список поповнили ледве не всі його друзі й бізнес-партнери - від Бориса Колесникова до функціонера ФК "Шахтар" Віктора Прокопенка.

 

Що варто поставити в плюс "регіоналам" - то це вміння домовлятися, оскільки після президентських виборів у консервативних і прогресивних "донецьких" була купа образ одне на одного, і експерти заговорили мало не про розкол Партії регіонів на два крила. Однак привабливі політичні перспективи все-таки змусили їх об'єднатися.

 

Мінус партії - саме наявність у ній багатьох одіозних осіб. Поставивши на свій постамент прапор із зображенням Януковича, Партія регіонів досить упевнено проходить у парламент, а от як поведеться її різношерстий контингент надалі - уже питання майбутнього.

 

Поки "кити" грали мускулами, кинуті ними соратники також проводили свої з'їзди. НДП та ПСПУ, які старанно працювали на рейтинг Януковича, не надто позитивно озивалися про свого колишнього сподвижника. Нещодавно друга особа прогресивних соціалістів Володимир Марченко на питання кореспондента "БЦ", чи існує пакт про ненапад між його партією та Партією регіонів, відповів, що ПСПУ й дотепер пропонує Януковичу об'єднати всі опозиційні сили. А на з'їзді ПСПУ, що відбувся у вихідні, він уже категорично заявив: "Ми всі працювали на популярність, а популярність вони забрали тільки собі. І решта партій потрапила або під гільйотину руйнувань, або залишилася осторонь. М'яко кажучи, це некоректно. І відповідальність я цілком покладаю на Партію регіонів і Віктора Януковича". Отут Марченко трохи лукавить. Усе-таки постала з політичного небуття Вітренко має завдячувати саме спекуляціям на імені Януковича й розбратові в Партії регіонів по закінченні президентських виборів. Свідчення того - зростання після тих подій рейтингу Вітренко, що в ці вихідні за прикладом Литвина та Ющенка організувала блок свого імені. Ще один (крім ПСПУ, природно) учасник блоку - "Російсько-український союз" Івана Симоненка. Навряд чи рейтинг Вітренко істотно збільшать ліворадикальні маргінали, котрі набрали на минулих парламентських виборах у складі "Російського блоку" менше як один відсоток голосів, але для Наталі Михайлівни, яка молиться на заповітні 3 відсотки, будь-які соті відсотка - на вагу золота. Поки що Блок Вітренко - єдина з відверто радикальних сил (окрім комуністів, але це - інша розмова), здатна потрапити в парламент. Адже соціологи стверджують, що на сьогодні рейтинг Вітренко - 2,8 відсотка. Ще трішки, і заповітної мети прогресивні соціалісти досягнуть.