Вірменія демонструє зневажливе ставлення до Путіна, - ЗМІ

Прохання Вірменії до президента Франції Еммануеля Макрона очолити мирні переговори з Азербайджаном стало викликом лідеру країни-агресора РФ Володимиру Путіну і свідчить про те, що Москва втрачає контроль за регіональними союзниками.

Про це пише The Guardian.

Видання підкреслює, що зневажливе ставлення Вірменії до Путіна стало відвертим під час саміту Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), що пройшов днями в Єревані.

Так, на загальному фото вірменський прем'єр Нікол Пашинян відсунувся від президента Росії. А пізніше відмовився підписати декларацію та критикував провали ОДКБ.

Він також висловив розчарування відсутністю відповіді на його офіційний запит щодо військової допомоги після атаки Азербайджану у вересні 2022 року.

"Пригнічує те, що членство Вірменії в ОДКБ не утримало Азербайджан від агресивних дій", – зазначив він.

Як зазначив професор Європейського університету в Тбілісі Еміль Авдаліані, на сьогодні Вірменія намагається диверсифікувати зовнішні відносини через слабку позицію РФ на міжнародній арені.

"Залежність від Росії стає небезпечною, тому Єреван прагне зближення з Туреччиною, тісніших зв'язків з ЄС, Іраном і Китаєм. Це результат послаблення позицій Росії в результаті її невдалої війни в Україні", – зазначив Авдаліані.

Як підкреслив експерт аналітичного центру Carnegie Europe Том де Вааль, саміт ОДКБ показав, що Росія та особисто Путін не мають вже такого впливу на своїх сусідів.

"Така політика зазнає краху, а справжню силу жорстокої влади Путін демонструє в Україні. Це частина загальної тенденції, за якої росіяни все ще бачать своїх сусідів як свого роду молодших партнерів, які їм належать, проте вони є суверенними країнами. ОДКБ має бути оборонною організацією, але щодо Вірменії – вона не виконала своїх зобов'язань", – зазначив Вааль.

Крім того, свій вплив мали й протести в Єревані у день саміту ОДКБ, учасники якого вимагали від Росії вивести війська з України.

"Протести свідчать про зміну ставлення Вірменії до Росії. Її ненадійність як союзника стала відчутною. Серед політичних еліт Вірменії завжди були антиросійські настрої, але зараз вони переросли в почуття відвертої ворожості", – додав професор Авдаліані.

Зазначимо, у вересні Вірменія звернулася до ОДКБ по військову допомогу у відновленні територіальної цілісності та забезпечення виведення азербайджанських збройних сил, але отримала відмову.

Після цього Вірменія та Азербайджан визнали територіальну цілісність і суверенітет один одного. Президент Азербайджану Ільхам Алієв та прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 6 жовтня провели переговори у Празі на запрошення президента Франції Емманюеля Макрона.

Нагадаємо, що в ОДКБ входять, окрім Вірменії, Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Згідно статті 4 підписаного ними договору, якщо одна з держав-учасниць зазнає агресії (збройного нападу, що загрожує безпеці, стабільності, територіальній цілісності та суверенітету), то це буде розглядатися державами-учасницями як агресія на всі держави-учасниці договору. Ця норма аналогічна статті 5 Північноатлантичного договору, навколо якого було створено інший військовий блок – НАТО.

Світлана Манько

Інф. delo.ua