Послаблення режиму ізоляції – Що чекає на продовольчі системи?

У міру того, як країни послаблюють заходи, пов’язані з поширенням COVID-19, перед виробництвом, переробкою та логістикою ланцюгів поставок продовольства постають нові виклики. Деякі з них можна перетворити на можливості зростання, за умови, якщо відповідальні органи та учасники ланцюжків виробництва продуктів відіграють свою роль. Зараз існує гостра потреба у прийнятті практичних рішень для зменшення впливу COVID-19 та використання нових можливостей у сфері постачання продовольства, продовольчої та харчової безпеки, торгівлі та ринків збуту.

Вебінар ФАО «Послаблення режиму ізоляції – що чекає на продовольчі системи?» став платформою для обміну інформацією між країнами та партнерами про шляхи подолання наслідків та проблем COVID-19 в агропродовольчому секторі Європи та Центральної Азії. Одним із спікерів семінару від України був Тарас Качка, заступник Міністра розвиту економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України.

Впродовж останніх місяців ФАО проводила консультації з більш ніж 40 країнами для моніторингу наслідків пандемії на продовольство та сільське господарство. Про це розповів помічник генерального директора та регіональний представник ФАО Володимир Рахманін, розпочинаючи вебінар.

З огляду на те, що наслідки, ймовірно, будуть відчутними в середньостроковій перспективі, підкреслюючи необхідність бути підготовленими до них, Рахманін наголосив на важливості обміну практиками та взаємонавчання. «ФАО зобов’язана досягти Цілей сталого розвитку та Порядку денного 2030 року, а також впроваджувати пілотні інноваційні підходи для подолання загроз», - підсумував він.

Головний економіст ФАО Максімо Тореро прояснив, наскільки поточна криза відрізняється від попередньої. Як він зазначив, зараз найбільшою проблемою є перешкоджання доступу людей до продуктів харчування, а також забезпечення належного функціонування міжнародних ринків. Тореро також розповів про те, як змінилося споживання їжі від початку пандемії, і дав прогнози щодо майбутнього виробництва продовольства та ведення сільського господарства, включаючи електронну комерцію, робототехніку та автоматизацію.

«Проблема, яку ми передбачаємо, - це доступ до їжі, а не наявність продуктів харчування. Нам потрібно визначити можливості цієї кризи, як ми можемо змінити ситуацію, вирішуючи проблеми, яких у нас раніше не було», - додав Тореро.

«Наш підхід полягає в координації внутрішніх політик між усіма зацікавленими сторонами та забезпеченні стабільності в регіональній торгівлі. Одним з найбільших успіхів для України під час кризи COVID-19 стала спроможність підтримувати ведення сільськогосподарських операцій максимально наближеними до нормальної ситуації, – зазначив Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України. – Ми ніколи не обмежували експорт зернових. Єдиним вжитим заходом була заборона на експорт гречки до 1 липня 2020 року».