Як держава вирішила компенсувати «збитки» виробникам комунальних послуг?

У Законі щодо змін до бюджету на 2015 р. основна увага громадськості акцентується на підвищенні соцстандартів (на 13% при необхідних, за розрахунками «Публічного аудиту», 83%). Проте цей Закон доповнюється дуже важливими нормами щодо тарифних компенсацій монополістам, і може йтися про 15 млрд грн, які їм будуть виплачені протягом вже цього та наступних двох років.

У цьому розбиралися спеціалісти «Публічного аудиту».

«Власне, все дуже завуальовано, але при цьому чітко виписано в статті 32 Закону. Цією нормою урядовці вирішили покрити виробникам комунальних послуг збитки, які нібито утворилися раніше, до підвищення тарифів, коли їм доводилося надавати послуги населенню за ціною, нижчою від собівартості», – пояснює керівник громадської організації Максим Гольдарб.

У той самий час ці виробники мають заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків (в основному ПДВ), які, виходячи з особливостей продукту, що вони виробляють, сплачує кінцевий споживач — населення, промислові споживачі, бюджетні установи.

Зі збільшенням цього року тарифів на комунальні послуги підвищилися й податкові надходження від споживачів до бюджету (у зв’язку зі збільшенням бази оподаткування). За рахунок нових податкових надходжень, тобто, фактично за рахунок того, що споживач платить більше, і буде погашатися ця надумана заборгованість.

Крім того, Кабміну буде дозволено залучати для компенсацій надходження від господарської діяльності державних підприємств. Про це, власне, йдеться у статті 32. «Тобто, надавачі комунальних послуг тепер отримають надприбутки завдяки роботі державних підприємств – кошти, про які йдеться надходять у держказну від погашення заборгованості держпідприємств зі сплати дивідендів, частини чистого прибутку тощо».

«Чому збитки надумані? Виробники комунальних послуг є монополістами, що, як правило, належать олігархічним кланам. Вони роками одноосібно працювали на багатомільярдному ринку послуг. Тільки наївні можуть припускати, що робили вони це увесь період у збиток і при цьому продовжували брати участь у приватизації таких неприбуткових підприємств-надавачів комунальних послуг», – стверджує Гольдарб.

Щодо можливих сум компенсацій, то до кінця 2015 року з державної казни для покриття збитків має бути виплачено 5,6 млрд грн, із них 800 млн – за рахунок коштів спецфонду і 4,8 млн грн – за рахунок загального фонду бюджету.

«Ця норма знайшла своє відображення в законопроекті змін неспроста. Адже ще влітку Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», де й було передбачено в повному обсязі відшкодувати різницю в тарифах на комунальні послуги, зокрема на теплову енергію, опалення, постачання гарячої води, послуги централізованого водопостачання тощо тим, що погоджувалися до 1 січня 2016 року», – вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

«Важливо інше – нардепи передбачили повну виплату компенсацій на користь надавачів послуг, і все за рахунок держбюджету. Тоді як у пояснювальній записці, до речі, вказувалося, що для реалізації цієї норми не потрібно додаткових витрат з держбюджету. Як бачимо сьогодні, ця теза зовсім не відповідає дійсності», – додає він.

Суми компенсацій мають бути враховані не тільки в бюджеті 2015 року, а й при формуванні основного державного кошторису на 2016–2017 роки. Можна припустити, що загальна сума явно перевищуватиме 5,6 млрд грн та в підсумку загалом сягне щонайменше 15 млрд грн.

Звідки ці кошти братимуть у наступні два роки невідомо. Проте, виходячи з запропонованих змін, можна припустити, що державні компанії увесь цей період працюватимуть не в інтересах України, а на монополістів.

Опосередковано на це вказують і слова міністра фінансів, що до кінця року має бути виконана робота з реструктуризації податкового боргу. До цього списку з двадцяти компаній включено НАЕК «Енергоатом», вугільні підприємства, які станом вже на сьогодні мали подати Кабміну фінплани щодо реструктуризації, а також сплати податку – до кінця року.