• Головна / Main Page
  • СТРІЧКА НОВИН / Newsline
  • АРХІВ / ARCHIVE
  • RSS feed
  • Чернігівський тюремний замок

    Опубликовано: 2013-02-27 22:50:52

    Ця старовинна цегляна споруда відома всім мешканцям Чернігова як звичайна тюрма. Чернігівський тюремний замок, який вже більше двох століть височить біля огорожі Єлецького монастиря, невід'ємна частина чернігівської історії та цікава пам'ятка архітектури, яка має всі підстави перетвориться у майбутньому на історичний музей. До початку 19 століття Чернігівський острог (в'язниця) знаходився на території фортеці (Валу). Це була застаріла дерев'яна споруда, яку у 1801 році розібрали та продали з відкритих торгів на дрова за 520 карбованців. Нову вирішили будувати на окраїні міста біля Єлецького монастиря.

     

    Для цього придбали земельну ділянку на старому фортечному валі, що обійшлося місцевій владі у 100 карбованців. Новий острог спочатку теж був дерев'яним. Його звели у старих традиціях, тому складався він з прямокутної огорожі, яка була зроблена з двох рядів вертикально встановлених стовпів з загостреними кінцями. В межах тюремної огорожі збудували дерев'яні будинки для ув'язнених, а з зовнішнього боку біля брами - приміщення для тюремної охорони. 

     

    Але дерев'яний острог не відповідав потребам нового часу, тому майже одразу він був реконструйований. Спочатку, згідно проекту міського архітектора Карташевського, планували обмежитися лише заміною дерев'яної огорожі на цегляну та збудувати по її кутам чотири круглі башти.

     

    Але у 1803 році цей проект був змінений особисто генерал-губернатором князем Куракіним. По його наказу караульню розмістили не у окремому приміщенні за межами острогу, а у прибудові до брами. Вона складалася з двох воріт, між якими був вільний простір. Замість круглих башт запроектували та звели чотирикутні, а одно та двоповерхові будівлі в межах огорожі збудували з цегли.

    У 1806 році тюремна стіна, на зведення якої було використано 980 тис. цеглин, була повністю зведена. Це обійшлося місту у 16574 карбованців 20 копійок. Ці кошти Дума запозичила в «Приказе общественного презрения»та у казні. Дерев'яну огорожу розібрали і продали, частково компенсувавши цим витрати. Нова в'язниця вже не мала нічого спільного зі звичним руським острогом, а скоріше нагадувала середньовічний європейський замок, чому і отримала свою назву. Внаслідок проведеної в ті часи тюремної реформи, змінювався не лише зовнішній вигляд в'язниць, а й сама система утримання в'язнів.

    Вона стала більш досконалою. Чернігівський тюремний замок був поділений на три окремих загони, відповідно до ступеню тяжкості скоєних злочинів. У першому відбували покарання вбивці, розбійники та інші особливо небезпечні злодії, їх утримували у залізних кайданах і годували на три копійки на добу. Друга і третя категорії арештантів мали менш жорстокий режим утримування. На їх харчування виділялося більше грошей - 4-5 копійок на добу.

    Ці гроші в'язні заробляли самі, виконуючи різноманітні роботи. Витрати на утримання тюремного замку були поділені між державою та містом. Наприклад, у 1875 - 1881 роках на потреби Чернігівської в'язниці з державної казни було надано 1015 карбованців. Таку ж суму відшкодувала і міська влада. Чернігівський тюремний замок пережив революції, війни, окупацію, зміну державного устрою і завжди використовувався як в'язниця. Це свідчить про те, що будували його зі знанням справи.

     

    Инф.siver.info

    e-news.com.ua

    Внимание!!! При перепечатке авторских материалов с E-NEWS.COM.UA активная ссылка (не закрытая в теги noindex или nofollow, а именно открытая!!!) на портал "Деловые новости E-NEWS.COM.UA" обязательна.



    При использовании материалов сайта в печатном или электронном виде активная ссылка на www.e-news.com.ua обязательна.