Народний депутат, голова партії Свобода Олег Тягнибок вважає, що лише проведення люстрації державних службовців України може принципово виключити присутність у владі "агентів чужоземного впливу", залишених від радянської спадщини, що важливо для відновлення довіри громадян до владних інститутів.
Під час дискусії в програмі Бі-Бі-Сі, політолог, Тарас Березовець зазначив, проте, що перед виборами до парламенту спроби запровадження люстрацій сприйматимуться як елемент передвиборчої боротьби.
Напередодні, депутат Олег Тягнибок склав запит до правоохоронних органів України щодо можливого порушення присяги держслужбовця голови Антимонопольного комітету України Олексія Костусєва.
Пане Тягнибок, у середу ви склали запит до правоохоронних органів України з’ясувати чи не порушує голова Антимонопольного комітету України Олексій Костусєв присяги українського держслужбовця, коли водночас веде агітацію за свою партію Союз під гаслом "З нами Бог і Росія". Що викликало Вашу стурбованість?
О. Тягнибок: Голова антимонопольного комітету пан Костусєв є державним службовцем першого рангу, а відповідно він складав присягу і присягав служити народові України, дотримуватися конституції. Голова антимонопольного комітету пан Костусєв є державним службовцем першого рангу, а відповідно він складав присягу і присягав служити народові України, дотримуватися конституції.
Він, очолюючи політичну партію "Союз", по цілому Києву та інших великих містах розмістив біг-борди, з як на мене антиукраїнськими написами: "З нами Бог і Росія". Крім того, політична партія "Союз" регулярно бере участь у різноманітних акціях, організовують їх не лише під своїми прапорами, але й під російськими триколорами (біло-синьо-червоними) і, відповідно, там звучить антиукраїнська риторика.
Відповідно все це призвело мене до думки, і обурення як українця, як народного депутата, що потрібно аби українська влада могла прореагувати на такі речі, які на мою думку були порушенням українського законодавства, з боку пана Костусєва, як державного службовця, а з другого боку тут є очевидний факт розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Ви собі можете тільки уявити, що наприклад в Росії з’явилися написи "З нами Бог і Україна". Яка би була реакція влади і російської громадськості.
Якщо подивитися на дії партії "Союз" з точки зору політичних технологій: Гасла пана Костусєва природно викликають реакцію несприйняття в цілого спектру українських політиків і критику. Сам пан Костусєв заявляв, що на нього тиснуть і за ним стежать. Наскільки вдалою є така політтехнологія запрошення критики з одного боку, а потім позиціонування як переслідуваного?
Тарас Березовець: Тут є політологічний і політтехнологічний бік справи. Повертаючись до звернення президента від 5-го жовтня, коли він попередив усіх членів уряду і відповідно держслужбовців, що потрібно розділити політику і службу на користь державі. Таким чином не зрозуміло чому пан Костусєв ще очолює партію "Союз", перебуваючи у діючій владі.
По-друге, пан Костусєв обрав досить вдалий момент, оскільки, досить довгий час циркулюють чутки про його можливу відставку, тому відповідно він зробив такий пасаж, дещо провокативний, очевидно, щоб викликати протилежну реакцію. Тобто в разі його звільнення, він міг би апелювати до президента і громадськості, і казати, що позиція його така русофільська, вона і викликала його відставку.
Чи Виходить так, що коли пан Тягнибок виголошує свій запит у парламенті, то об’єктивно він ллє воду на млин пана Костусєва, якому тільки зручніше застосовувати таку технологію?
Т. Березовець: Загалом, можна сказати так, що це технологія провокативна. Вона існує досить таки тривалий час і розроблялася фахівцями колишнього комітету державної безпеки (КДБ) СРСР, тобто коли людина провокує заздалегідь певну ситуацію. Проте, я тут би солідаризувався з паном Олегом, що не реагувати на такі антидержавницькі дії неможливо.
Загалом, можна сказати так, що це технологія провокативна. Вона існує досить таки тривалий час і розроблялася фахівцями колишнього комітету державної безпеки (КДБ) СРСР, тобто коли людина провокує заздалегідь певну ситуацію. Проте, я тут би солідаризувався з паном Олегом, що не реагувати на такі антидержавницькі дії неможливо.
Пане Олеже, ви погоджуєтесь, що своїм іменним запитом ви, фактично, підіграєте пану Костусєву свідомо чи не свідомо?
О. Тягнибок: Моя реакція, це вже наслідок того, що відбулося. Але давайте ми подивимося, що мало би статися ще раніше. В першу чергу державна влада мала би не дозволяти появу подібних речей. З другого боку саме пасивність, і якась така безхребетність теперішньої влади дозволила і лівим силам, і таким антиукраїнським силам як партія "Союз" сьогодні проводити подібні акції і розпалювати міжнаціональну ворожнечу. До речі, я, як голова Всеукраїнського об’єднання "Свобода", пропагуючи "Програму захисту українців" по Україні, одним з пунктів ми пропонуємо люстрацію державних чиновників.
Моя реакція, це вже наслідок того, що відбулося. Але давайте ми подивимося, що мало би статися ще раніше. В першу чергу державна влада мала би не дозволяти появу подібних речей. З другого боку саме пасивність, і якась така безхребетність теперішньої влади дозволила і лівим силам, і таким антиукраїнським силам як партія "Союз" сьогодні проводити подібні акції і розпалювати міжнаціональну ворожнечу. До речі, я, як голова Всеукраїнського об’єднання "Свобода", пропагуючи "Програму захисту українців" по Україні, одним з пунктів ми пропонуємо люстрацію державних чиновників.
Ще в лютому місяці, після перемоги помаранчевої революції, з великим ентузіазмом, прийшовши з ентузіазмом і енергією, після нашої спільної перемоги, мною був запропонований проект закону про люстрації державних службовців. Згідно цього закону я пропонував усунути від державної служби терміном бодай на 5 років за принципом трьох "К": комуністів, кагебістів і кучмістів.
І власне, якщо би була прийнята з самого початку новою владою і президентом Ющенком політична воля про проведення люстрацій усіх чиновників в Україні, щоб їх відправили у приватне життя займатися бізнесом чи будь-чим іншим... До речі це те, що зробила Польща, що зробили чехи, що зробили республіки Прибалтики.
І сьогодні ті держави мають величезний рівень довіри до влади, мають значний рівень соціального і економічного захисту. Не до порівняння з Україною. Якщо би була проведена люстрація, не було би подібних фактів, і сьогодні би не було подібних розмов. Тому моя реакція, це вже реакція як наслідок. Але не реагувати на подібні речі, ми політики не маємо права.
Чи можна урвати це замкнене коло, коли такі поодинокі реагування на окремого політика, вони лише сприяють його добрій чи недобрій славі?
Чи люстрації є виходом з цієї ситуації, аби одним "махом" розібратися відразу з усіма?
Т. Березовець: Мені здається вона могла би бути виходом, якби вона була зроблена дещо раніше. Останній шанс, коли Україна мала шанс провести люстрації, це було відразу після помаранчевої революції. Це був справді час, коли це було реально і в принципі доречно зробити. Оскільки цього зроблено не було, і ми бачимо, що ті люди, які прийшли до влади, вони перейняли дуже багато в чому звички попередньої влади Леоніда Кучми, мені здається, що вже трохи запізніло. Тобто нові корупціонери, вони не будуть робити жодних кроків, щоб вичистити з влади і старих власне корупціонерів і власне себе. Тобто ця процедура запізніла.
Наскільки я розумію, панові Тягнибоку йшлося не стільки про корупціонерів, скільки про людей, які могли бути агентами колишніх радянських спецслужб.У різних державах Центральної та східної Європи люстрації проходили за різними зразками, і саме держслужбовці мали зголошувати свою співпрацю чи неспівпрацю з органами колишніх комуністичних спецслужб. Чому ви гадаєте, що це запізно для України?
Т. Березовець: Насамперед через те, що вже занадто багато часу вже минуло з моменту розвалу Радянського союзу. Хоча будемо говорити про те, що дана технологія буде застосовуватися. Не так давно з’явилася інформація про те, що один з депутатів Верховної Ради обіцяв оприлюднити інформацію, про співпрацю багато кого з народних депутатів з колишніми органами безпеки СРСР.
Власне, ця інформація навіть, якщо вона буде правдивою, вона буде розглядатися через призму найближчих виборів, звичайно. І відповідно, навіть, якщо ці списки будуть автентичні, я думаю, що реакція більшості виборців буде досить таки скептичною.
Чим пояснити таке захоплення політтехнологіями в українській політиці, коли про реальні проблеми країни мова як правило вже й не йде, а натомість політики намагаються знайти іноземних політтехнологів?
Т. Березовець: Я би сказав, що якби не було попиту на українському ринку з боку політиків, то і відповідно не було такого явища. Я погоджуюся з тезою про те, що українські політики і політологи власне загралися з поняттям "політичні технології" і дуже часто це український новотвір: в англійській мові не існує йому відповідника як такого. Вони дуже часто заміняють навіть не те, що нормальний політичний процес, а власне процес творення державних рішень, який має відбуватися за участі як ЗМІ, так власне і третього сектора – громадянського суспільства.
Українські експерти стурбовані тим, що напередодні виборів проросійські рухи в Україні відновлять анти-західну кампанію так-званих брудних технологій, які застосовувалися і минулого року. Сутички на Хрещатику минулих вихідних на річниці заснування УПА провадилися зокрема і під російськими прапорами. Як ви гадаєте, пане Тягнибок, чи реалізуються обіцянки зокрема міністра Юрія Луценка розібратися з провокаційними діями деяких політиків в Україні на додаток до вашого запиту?
О. Тягнибок: Спочатку, дозвольте повернутися до попередньої теми. У лютому місяці, я подав депутатський запит на ім’я президента, який отримав підтримку майже трьохсот голосів у парламенті, "Про оприлюднення списків агентів КГБ СРСР, які перебували, або перебувають на державній службі в Україні". Я сподівався, так само як і в питанні люстрації отримати відповідні відповіді. Але через деякий час до мене прийшла відповідь Державного секретаря пана Зінченка в якій він вказав, що усі списки агентури КДБ СРСР були передані в Москву.
Коли після такої відповіді я дав інформаційний запит до СБУ, я отримав зовсім іншу відповідь. Виявляється, що подібні списки зберігаються в архівах СБУ, ніякі архіви у Москву не передавалися, і пан Зінченко не звертався до СБУ отримати цей запит. Це якби доповнення до того, про що ми говорили - про те, що сьогодні в державній службі України є значна частина агентів впливу іншої держави. Що стосується подій 15-го жовтня, однозначно є 4 причини.
Перша – це те, що ті хто вийшов з червоними прапорами мали з собою також російські триколори, то була демонстрація того хто був замовником і провокатором цієї акції, тобто Росія. Друга причина, що досі не була засуджена комуністична ідеологія за геноцид проти українців. Третя причина, - незрозуміла поведінка київської влади, яка дала дозвіл обом сторонам в той сам час на Хрещатику проводити заходи. І четверта причина, що президент до цього часу, не підписав указ про визнання УПА воюючою стороною.
І все ж таки ваш прогноз?
Якими будуть результати перевірки правоохоронних органів провокаційних дій політиків і в тому числі за вашим запитом?
О. Тягнибок: Вони будуть намагатися, грати на обидві сторони. Не думаю, що я отримаю позитивну відповідь, але вважаю, що потрібно впливати і не тільки мені, на наші правоохоронні органи для того щоб вони виконували свої конституційні обов’язки.
Вони будуть намагатися, грати на обидві сторони. Не думаю, що я отримаю позитивну відповідь, але вважаю, що потрібно впливати і не тільки мені, на наші правоохоронні органи для того щоб вони виконували свої конституційні обов’язки.
З Олегом Тягнибоком і Тарасом Березовцем у ранковій програмі Бі-Бі-Сі розмовляв Олександр Гриб.
"BBCUkrainiane.com"
e-news.com.ua