Голова Соціалістичної партії України Олександр Мороз подав офіційне звернення до ЦВК з проханням зареєструвати Миколу Мельниченка кандидатом у народні депутати України за списком СПУ по виборах 31 березня 2002 року.
«Прошу забезпечити реалізацію права на реєстрацію кандидатом у народні депутати України за списком Соціалістичної партії України по виборах, які мали місце 31 березня 2002 року, громадянину України Мельниченку Миколі Івановичу», - сказано у зверненні О.Мороза «Про забезпечення виборчих прав Соціалістичної партії України та громадянина України Мельниченка М.І.», датованому 21 листопада 2005 р.
Мороз вказує, що Судова палата з адміністративних справ Верховного Суду України своїм рішенням від 15 листопада 2005 року визнала незаконним пункт 2 рішення ЦВК №94 від 26 січня 2002 року стосовно відмови в реєстрації кандидатом в народні депутати України М.Мельниченка.
«Таким чином право на реєстрацію було визнане вищою судовою установою України», - пише Мороз, наголошуючи, що в реєстрації кандидатом у народні депутати Мельниченку було відмовлено «явно незаконно», і «порушене право має бути відновлене в повному обсязі».
Підкреслюючи, що «є всі підстави забезпечити умови для реалізації права на набуття статусу народного депутата України Мельниченком М.І.», Мороз просить Центрвиборчком взяти до уваги, що «голосування 31 березня 2002 року здійснювалося за список кандидатів у народні депутати України від СПУ, за яким цей статус набули 20 осіб, але Мельниченко М.І. з нього з’їздом СПУ або іншим повноважним державним органом не виключався».
Як відомо, на парламентських виборах 2002 року Миколу Мельниченка було включено у виборчий список СПУ під № 15.
26 січня 2002 року ЦВК винесла постанову № 94 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України в багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України від Соціалістичної партії України по виборах народних депутатів України 31 березня 2002 року», пунктом 2 якої відмовила в реєстрації кандидата в народні депутати України М.Мельниченка.
Це рішення СПУ оскаржила до Верховного Суду України, проте він своїм рішенням від 8 лютого 2002 року залишив нашу скаргу без задоволення, а названу постанову ЦВК в силі.
Згадану постанову ЦВК та рішення ВСУ М.Мельниченко 23 квітня 2002 року оскаржив до Європейського суду з прав людини, і Європейський суд 19 жовтня 2004 року підтвердив дискримінаційний характер дій українських органів влади, внаслідок яких він був позбавлений права на реєстрацію.
14 липня 2005 року ВСУ на виконання висновку Європейського суду ухвалив рішення на користь М.Мельниченка, проте проте ЦВК постановою № 138 від 28 жовтня 2005 року «Про виконання рішення Верховного Суду України від 14 липня 2005 року» знову відмовила у задоволенні заяви М.Мельниченка про реєстрацію кандидатом у народні депутати України на виборах народних депутатів України 31 березня 2002 року.
«Прошу забезпечити реалізацію права на реєстрацію кандидатом у народні депутати України за списком Соціалістичної партії України по виборах, які мали місце 31 березня 2002 року, громадянину України Мельниченку Миколі Івановичу», - сказано у зверненні О.Мороза «Про забезпечення виборчих прав Соціалістичної партії України та громадянина України Мельниченка М.І.», датованому 21 листопада 2005 р.
Мороз вказує, що Судова палата з адміністративних справ Верховного Суду України своїм рішенням від 15 листопада 2005 року визнала незаконним пункт 2 рішення ЦВК №94 від 26 січня 2002 року стосовно відмови в реєстрації кандидатом в народні депутати України М.Мельниченка.
«Таким чином право на реєстрацію було визнане вищою судовою установою України», - пише Мороз, наголошуючи, що в реєстрації кандидатом у народні депутати Мельниченку було відмовлено «явно незаконно», і «порушене право має бути відновлене в повному обсязі».
Підкреслюючи, що «є всі підстави забезпечити умови для реалізації права на набуття статусу народного депутата України Мельниченком М.І.», Мороз просить Центрвиборчком взяти до уваги, що «голосування 31 березня 2002 року здійснювалося за список кандидатів у народні депутати України від СПУ, за яким цей статус набули 20 осіб, але Мельниченко М.І. з нього з’їздом СПУ або іншим повноважним державним органом не виключався».
Як відомо, на парламентських виборах 2002 року Миколу Мельниченка було включено у виборчий список СПУ під № 15.
26 січня 2002 року ЦВК винесла постанову № 94 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України в багатомандатному виборчому окрузі, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України від Соціалістичної партії України по виборах народних депутатів України 31 березня 2002 року», пунктом 2 якої відмовила в реєстрації кандидата в народні депутати України М.Мельниченка.
Це рішення СПУ оскаржила до Верховного Суду України, проте він своїм рішенням від 8 лютого 2002 року залишив нашу скаргу без задоволення, а названу постанову ЦВК в силі.
Згадану постанову ЦВК та рішення ВСУ М.Мельниченко 23 квітня 2002 року оскаржив до Європейського суду з прав людини, і Європейський суд 19 жовтня 2004 року підтвердив дискримінаційний характер дій українських органів влади, внаслідок яких він був позбавлений права на реєстрацію.
14 липня 2005 року ВСУ на виконання висновку Європейського суду ухвалив рішення на користь М.Мельниченка, проте проте ЦВК постановою № 138 від 28 жовтня 2005 року «Про виконання рішення Верховного Суду України від 14 липня 2005 року» знову відмовила у задоволенні заяви М.Мельниченка про реєстрацію кандидатом у народні депутати України на виборах народних депутатів України 31 березня 2002 року.
Депутат
e-news.com.ua
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
