Сучасним дітям бракує руху. Але регулярне зайняття спортом — хороший спосіб підвищити фізичну активність малюка. Що потрібно враховувати при виборі виду спорту для дитини?
Фізкультури не вистачає. Бажання батьків і окремих педагогів як слід розширити освітню програму різко скорочує можливості для рухової активності дітей. Можна помітити, що малюки рідше гуляють на майданчиках в садку, дуже мало часу приділяється і руховій активності в стінах дитячого садку. Схожа ситуація і в початкових класах школи — першокласники постійно сидять, і двох уроків фізкультури в тиждень їм недостатньо.
Необхідність руху. Рухова активність — це не лише запорука нормальної ваги малюка. Це основа пізнавальної системи дитини. Чим більше малюка рухається, тим краще він вчиться спілкуватися зі світом. Крім того, в рухливих іграх і змаганнях діти вчаться взаємодіяти один з одним, швидко реагувати на ситуацію, що змінюється, приймати рішення, позбавлятися від страхів. Добре, коли дитина багато і довго гуляє разом з батьками, є компанія однолітків у дворі і можливість для ігор на свіжому повітрі. Але в сучасних містах гуляти практично ніде, а працюючі батьки і самі дуже мало рухаються.
Обираємо секцію. Якщо батьки не в змозі забезпечити дитині необхідну рухову активність, краще віддати її в спортивну секцію. Це дозволить не лише більше рухатися, але і активніше спілкуватися з однолітками — знайти нових знайомих і друзів. Проте усі діти різні, і до вибору виду спорту для фізичного розвитку дитини підходьте, враховуючи усі його індивідуальні особливості. Оцініть якості малюка, що вже проявилися, — спритність, витривалість, швидкість — і обирайте спорт, орієнтуючись на них.
Спочатку — до лікаря. Перед тим, як віддати дитину в секцію, відвідайте з ним педіатра або лікаря ЛФК і з’ясуєте, чи є у малюка фізичні можливості для занять тим або іншим видом спорту, чи немає у нього протипоказань до якого-небудь виду фізичного навантаження. Не віддавайте в спортивні секції постійно хворіючу дитини — для фізичного розвитку в цьому віці показана тільки фізкультура.
Поговоріть з дитиною. Якщо з фізичними здібностями все гаразд, розберіться ще і з психологічними особливостями дитини. У нього має бути мотивація до занять спортом. Більш шумні і активні хлопці знайдуть себе в колективних видах спорту : футбол, хокей, баскетбол. Малюка більш спокійного, напевно, зацікавить більше індивідуальний спорт — гімнастика, теніс. При виборі секції необхідно враховувати не лише інтерес батьків або моду на конкретний вид спорту. З’ясуйте у дитини, чим би їй хотілося займатися. Зазвичай батьки ведуть дитину туди, де ближче і зручніше. Якщо поруч каток, поведуть на фігурне катання. Якщо поруч басейн — плаватимемо. А якщо в школі є секція карате — підемо на неї.
Тільки для розвитку. Варто запам’ятати, що спорт в цьому віці потрібний передусім для гармонійного фізичного розвитку, і тільки в останню чергу — для досягнення результатів і задоволення амбіцій. Нерідко занадто наполегливі батьки, що бажають бачити свого малюка чемпіоном ще в ранньому шкільному віці, домагаються зворотного результату — змучена тренуваннями дитина назавжди відмовляється займатися спортом. Прищеплювати любов до здорового способу життя треба з самого раннього дитинства, тому не відкладайте це на потім, краще будьте прикладом вашому малюкові у всьому!