Радіти низькій інфляції на фоні від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі та падіння промвиробництва – безпідставно

В Україні наприкінці 2019р. зафіксований доволі  низький за останні роки показник інфляції – 4,1%. Втім, радіти таким «позитивам» в економіці зарано, адже остання не зв’язана з темпами економічного зростання, в країні продовжується падіння промислового виробництва – у листопаді 2019р. на 7,5% менше ніж за аналогічний період 2018р., а негативне сальдо  зовнішньої торгівлі може скласти за минулий рік  більше  $9 млрд. Справжнього підґрунтя для макрофінансової стабільності немає. Таку думку висловив президент УСПП Анатолій Кінах в ефірі одного із національних телеканалів.

«Якщо дивитися виключно на цифру інфляції – так, вона хороша. Але що за цим стоїть? З початку 2019р. в країну хлинув  спекулятивний капітал, обумовлений випуском облігацій внутрішньої державної позики. Вони випускалися під 19%  на початку року і під 12-14% в кінці. Таким чином близько 4 млрд. доларів або 115 млрд. грн. спекулятивно надійшло в країну і лягло в основу ревальвації гривні, а з тим – і низької інфляції. Вона не стимулює ні купівельний попит, ні економічне зростання. Відтак, країна не вибирається із проблеми скочування економіки в сировинну яму, а лише поглиблює її»,  – наголосив експерт.

 «Сировинні ринки нестабільні, вони залежні від геополітичних розкладів. У 2019 році наші металурги, до прикладу, вже відчули цей ефект на собі. Нам необхідна «подушка безпеки» для економіки, яка полягає в розвитку національного виробництва інноваційних товарів, сучасної промислової політики, експортної стратегії, яка б базувалася на експансії українських товарів на зовнішні ринки», – каже Анатолій Кінах.

Він звернув увагу на те, що при низькому показнику інфляції облікова ставка НБУ досі становить 13,5%, тобто є зависокою. Такий значний  розрив між цими показниками не спостерігається там, де економіка працює стабільно. 

Ще одним фактором, котрий показує відсутність економічного зміцнення,  є низька платоспроможність населення. За даними ЄС, Україна  тут на останньому місці серед країн Європи.

«На цьому фоні величезні зарплати і премії топ-чиновникам є не лише економічно недоцільними, але й аморальними. Бізнес та громадські організації виступають за те, щоб рівень винагород профільних міністрів та голів державних корпорацій  був чітко прив’язаний до реальних економічних результатів. Відтак, якщо є результати їх роботи – є і премії. Крім того, їх заробітки мають розумно співвідноситися з середніми зарплатами, перевищувати їх в, наприклад, п’ять разів. Адже мінімальні пенсії, зарплати в Україні не дотягують навіть до прожиткового мінімуму, а середня  є неконкурентоспроможною, не забезпечує людям достойного рівня життя, не може навіть близько зрівнятися з  європейською і лише стимулює трудову міграцію. На цьому тлі отримувати сотні тисяч гривень лише в силу  посади, що ти займаєш, не даючи видатних результатів для розвитку корпорації, галузі, економіки країни,   є просто аморально», – зазначив президент УСПП.

Анатолій Кінах наголосив на тому, що корупція долається не високими зарплатами в одних працівників і злиденними в інших, а торжеством   справедливості, в яке вірять люди і яке досягається реальним  верховенством права. 

Нагадаємо, УСПП та Антикризова рада громадських організацій представили аналітичне дослідження та низку рекомендацій щодо зростання ВВП, подоланню деіндустріалізації,  розвитку інноваційних галузей тощо, оформлені в комплексному документі «Платформа економічного патріотизму». Висновки авторів документу наступні: Україна цілком може дозволити собі 6-8% ріст ВВП в найближчі роки, якщо буде реалізовано низку реформ. Пропозиції передані Президенту, уряду та парламенту.