Система недержавного пенсійного забезпечення в Україні не забезпечує майбутніх виплат

Пройшло 14 років і вже настав час визнати, що система недержавного пенсійного забезпечення в Україні потребує значного реформування. Такого висновку дійшли автори нового, підготовленого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» дослідження «Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації». Результати цього дослідження обговорювались 24 липня 2019 року на експертному круглому столі за участі представників державних органів, фінансових регуляторів, пенсійного та фінансового ринків, міжнародних фінансових організацій, профспілок та наукових установ.

Зазначені у звіті ключові результати дослідження:
Станом на 31 грудня 2018 року загальний накопичений пенсійний капітал у недержавних пенсійних фондах становив близько 2 745 млн грн або близько 100 млн доларів США.
Середня сума накопичених активів на учасника НПФ становить 3 210 грн або близько $115.
Кількість учасників – 855 300 осіб або близько 5% зайнятого населення.
За останні п’ять років учасники НПФ отримали середньорічний реальний інвестиційний дохід (за вирахуванням витрат на оплату послуг та інфляції) в розмірі мінус 8,1%.
Витрати за надання послуг недержавним пенсійним фондам сягають понад 4% щорічно.
Понад 80% накопичених пенсійних активів розміщено в державних цінних паперах або на банківських депозитах.

У звіті наголошується, що додаткові пенсійні заощадження є надзвичайно важливими, і в Україні треба розглянути можливість зміни моделі накопичення пенсійних заощаджень населенням. Першим абсолютно необхідним кроком є реформа регулювання небанківського сектору з метою створення нових, надійних фінансових інструментів. Другий крок – запровадження спрощеного, дешевого способу формування пенсійних заощаджень. Таким способом могли б стати неоподатковувані, добровільні, ощадні пенсійні рахунки в банках з низькими адміністративними витратами, щоб сприяти залученню інвестицій. У довгостроковій перспективі пропонується запровадження системи автоматичного зарахування працюючих до накопичувальної пенсійної системи. У такій системі роботодавців або працівників, або і тих і інших, зобов’язують сплачувати певні пенсійні внески (автоматичне зарахування) до добровільної або квазіобов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Зазвичай такі пенсійні плани передбачають паритетні умови для учасників (наприклад, 2% – сплачує роботодавець і 2% – працівник) та/або прямий внесок з боку держави або через податкові пільги.

У звіті міститься застереження, що ефективну систему індивідуальних пенсійних заощаджень треба запроваджувати поступово і лише за певних умов. По-перше, для населення треба створити стимули заощаджувати на пенсію (поточний обсяг заощаджень є надто малим).  По-друге, населенню необхідно краще розуміти фінансові інструменти (особливо пенсійні інвестиційні продукти) та більше довіряти фінансовим установам. По-третє, треба значно покращити поточну нормативну базу фінансового сектору.