Зовнішня торгівля йде в мінус: чому імпортуємо більше, ніж продаємо

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України за січень-травень 2019 року становив 2,63 млрд дол., що на 27,4% більше показника за аналогічний період минулого року. Поза тим, інформаційний простір в країні «забитий» радісними повідомленнями про черговий рекорд експорту зернових - 50,4 мільйона тонн. Безумовно, українськими аграріями можна пишатися, а от переважною сировинністю вітчизняної економіки та експорту – ні.
На цьому наголошують в УСПП.
Як повідомляється на сайті Державної служби статистики України, експорт товарів з України за цей період зріс на 7,4% - до 20,9 млрд дол., імпорт - на 9,3%, до 23,53 млрд дол.
«Експорт зернових збільшився через рекордну врожайність та непогану конюнктуру на світовому ринку. Та зверніть увагу: навіть попри це, негативне сальдо зовнішньої торгівлі значно збільшилося. Україна імпортувала товарів на $2,6 мільярда більше, ніж отримала від експорту. Причина в тому, що ми завозимо високотехнологічне обладнання, товари із високою доданою вартістю, а постачаємо натомість сировину. До речі, саме через це логістика для українських експортерів дорожча – є різниця між тим, щоб транспортувати тони зерна чи металургійної продукції, і доставити технічні установки, готові продукти тощо», - каже президент УСПП Анатолій Кінах.
В діловому союзі переконані: потрібно йти від зворотнього. Щоб розвивати зовнішню торгівлю, спочатку потрібно виробляти конкурентні товари. Обовязково із доданною вартістю. А для цього потрібні кошти – кредитування банками, певні стимули для модернізації підприємств.
«Зараз кредити практично недоступні для виробника. 20% в комерційному секторі потягне хіба що промисловий «гігант», але не малий та середній бізнес. Відтак,  ми вкотре звертаємося до Національного банку та уряду із закликом разом із діловою спільнотою обговорити доступ підприємництва до фінансових ресурсів. Останнім часом ми спостерігали низку кроків НБУ, спрямовану на лібералізацію валютного ринку, отож, маємо надію, нацрегулятор зверне увагу і на потреби вітчизняного бізнесу», - підкреслив Анатолій Кінах.
 Промислово-підприємницька громада пропонує владі разом подумати над промисловою стратегією. Величезні переваги країни – розробки, наукові кадри, виробничі майданчики – бездарно простоюють. Деіндустріалізація реально загрожує економіці, як і трудова міграція, що посилюється. Виїжджають, у тому числі, і вузькопрофільні фахівці. В держави ж немає ні програм, ні стратегій розвитку власної промисловості.
«До прикладу, з 2016 року державне підприємство «Антонов» не збудувало жодного літака. Всі ті обіцянки, контракти з Саудівською Аравією і так далі канули в небуття. Програми вітчизняного авіабудування немає, затверджена стратегія в 2018 році , по суті, вже зірвана. Ми ж закуповуємо гвинтокрили французького виробництва вартістю під 600 млн євро. Як це можна назвати з точки зору того ж економічного патріотизму?», - вважає лідер ділової спільноти. 
 УСПП та Антикризова рада громадських організацій направили свої пропозиції всім гілкам влади, запропонували Президентові спільну зустріч із бізнесом та екпертами, звернулись до парламенту (у тому числі і до нового складу, який буде сформовано за результатами виборів 21 липня) із закликом  не затягувати із прийняттям необхідних для розвитку економіки та стимулювання бізнесу законопроектів.