Не ProZorro. Що призводить до зайвих витрат бюджетних коштів на мільярди гривень?

19 млрд грн – саме такими цифрами економії бюджетних коштів завдяки системі ProZorro хвалився міністр МЕРТу Степан Кубів у червні під час VII експертного форуму Інституту Горшеніна.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман любить, судячи з усього, більш вражаючі цифри, а тому місяцем раніше, відкриваючи Світовий форум із закупівель у Києві, говорив про 24 млрд грн такої економії.

Втім, незважаючи на заявлену революційність у системі закупівель, через систему ProZorro досі проходять непрозорі закупівлі, причому, це цілком очікувано. «Публічний аудит» розповідав ще наприкінці 2015 року, коли було ухвалено відповідний ЗУ «Про публічні закупівлі», чому система не лише не дасть бажаної економії бюджетних коштів (а йшлося, не мало-не багато, про 50 млрд грн), а й містить чимало лазівок для корупційних зловживань, якими, як показала практика, успішно користуються учасники тендерів.

Так, законодавці залишили три основні групи ризику:

• завищення очікуваної вартості предмета закупівлі;

• розробка проекту тендерної документації заздалегідь під конкретного учасника;

• власне організація роботи тендерного комітету (процес закупівель, який асоціюється з електронною системою, є не до кінця автоматизованим, адже подані пропозиції на відповідність визначає не «машина», а члени тендерного комітету). Причому, участь у роботі комітету медійників, громадськості чи контролюючих органів законом не передбачена.

То що ж у результаті маємо на сьогодні? «На повну» укладаються договори без застосування процедур про публічні закупівлі, також «Публічним аудитом» зафіксовано критично великий показник так званих неконкурентних процедур закупівель (тільки в Міноборони 76,5% торгів відбулися за цими процедурами), що, зрозуміло, не додає ніякої прозорості та в цілому негативно впливає на динаміку публічних закупівель.

Крім того, у самій системі ProZorro «Публічний аудит» натрапив на систематичні випадки завищення замовником «очікуваної вартості», а також підписання «додаткових угод», у яких вказуються вже зовсім інші, вищі суми домовленостей. Це призводить до зайвих витрат на мільярди гривень.

Розповімо, як це відбувається на практиці.

Економію коштів ProZorro вираховує за формулою:

Тобто, що потрібно, аби показати хорошу економію коштів? Правильно, завищити очікувану вартість. Та й законодавці в цьому плані допомогли, бо ніяк не визначили, що розуміється під поняттям очікуваної вартості та якими повинні бути її розміри відносно середніх цін на ринку.

Ось, як це застосовується на прикладі одного з тендерів:

Так, замовник ДП «ГУНП у Донецькій області» вказав, що очікує отримати за 1 планшет Samsung galaxy tab 6 тис. грн, обрав переможця (ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД»), який запропонував продати цей планшет за 5 976 грн і навіть нібито вийшов на економію в 24 грн за планшет та загальну економію за тендером (50 од.) – 1,2 тис. грн.

Усе сходиться, якби не одне «але». Цей же планшет у більшості інтернет-магазинів коштує на тисячу гривень менше, ніж визначив замовник. І відхилення пропозиції переможця від ринкової вартості на 50 планшетах сягає майже 50 тис.  грн.

До речі, вказане ДП настільки довіряє «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД», що обирає його переможцем усіх закупівель комп’ютерної техніки.

Але й це ще не все. Уявіть, що за цим тендером у результаті ще б уклали «додатковий договір», у якому вказаний планшет коштував уже б не 5976 грн, а 6500 грн. Саме за такою схемою замовники продовжують отримувати «відкати», або додаткову неправомірну вигоду.

Наведемо конкретний приклад тендера, коли ProZorro показав майже 500 тис. грн економії (це саме та «економія», про яку з такою урочистістю звітують Кубів та Гройсман), а кінцева вартість договору більш ніж на 125 тис. грн перевищила очікувану вартість замовника (та на 620 тис. грн – першочергову пропозицію переможця).

Так, у січні 2017 року КП «Кіровоград-Універсал 2005» провело відкриті торги на закупку 20 тис. літрів бензину А-92, 153,4 тис. літрів дизпалива. 

У тендері взяли участь три учасники. Очікувана вартість становила 3645,9 тис. грн, остаточна пропозиція переможця (компанія ТОВ «Білий Медвідь») – 3150,4 тис. грн. Проте далі (вже на третій день після визначення переможця) було укладено додаткові угоди й змінено вартість пального.

Історія тендера щодо укладення додаткових угод

При цьому загальна ціна з закупівлі пального протягом періоду укладення додаткових угод була незмінною; акти прийому-передачі на пальне незафіксовані.

Слід зазначити, що за деякими договорами, укладеними через ProZorro, очікувана вартість взагалі становила 1 грн, система рахувала ці договори як 100% економії, а потім укладалися додаткові договори.

А тепер уявіть, яка ситуація з іншими договорами, яких за останні два роки було укладено близько 630 тис. на суму 326 млрд грн?Причому, понад 40 % цих договорів (на 138 млрд грн) були укладені за результатами неконкурентних процедур (не передбачає створення тендерної документації, проведення аукціону, проводиться у стислі строки, оффлайн). До речі, два роки тому ідеологи ProZorro запевняли, що така процедура відбуватиметься лише у «виняткових випадках» – на сьогодні, як бачимо, кожен другий випадок є «винятковим» та не може відбуватися за «відкритими» торгами.

Проте й це ще не все. Усе, що окреслено вище, – це закупівлі, які відбувалися відповідно до процедур, чітко прописаних у ЗУ «Про публічні закупівлі». Проте за певних обставин Закон дозволяє здійснювати закупівлі «в обхід». Для цього законодавці прописали 26 підстав (попередній закон, до речі, налічував 18), які дозволяють проводити закупівлі без застосування конкурентних процедур. Таким чином, з-під дії закону вийшли цілі ринки товарів та послуг (послуги з енергосервісу, які припускають віддачу бюджетних об’єктів під обслуговування; послуги в науково-технічній сфері; товари й послуги в сфері охорони здоров’я та інше). Таких закупівель лише в 2016 році було здійснено на майже 300 млрд грн (54 % від усіх закупівель за рік).

Причому, тільки за перші півроку 2016-го «в обхід» було укладено 1,07 млн договорів, тоді як за увесь 2014 рік – 1,4 млн.

«Минуло два роки з ухвалення закону, керівництво МЕРТ саме констатує, що далеко не всі замовники готові працювати прозоро, без відкатів і без договірних. Проте й самі ініціатори нового закону залишили для них всі “паролі” і “ключі”, як проводити закупівлі непрозоро, з відкатами і за договірняком. Тому зараз не потрібно розводити руками і про мільярди гривень економії чиновникам варто було б говорити більш стримано. Бо цієї економії не просто не має, а є майже 115 млрд зайве витрачених гривень. Тому зараз треба посилено працювати над виправленням недоліків та підвищенням ефективності використання бюджетних коштів», – говорить керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Для цього, за його словами, треба: