Середньострокове планування: економіка потребує 6-10 % щорічного зростання

Ідея середньострокового планування державних фінансів та управління, на якій  наполягав український бізнес та яку  рекомендували міжнародні партнери, нарешті втілюється в життя: уряд схвалив проект Бюджетної резолюції до 2020 року.  Однак закладене в ній незначне економічне зростання  на фоні падіння ВВП в 2014-2015рр на 17% до омріяної стабільності не призведе,  лише засвідчить стагнацію та затягування соціально-економічної кризи. Українська економіка потребує 6-10 % щорічного зростання. В документі середньострокового планування мають бути обов’язково закладені  складові інноваційного розвитку, поліпшення ділового та інвестиційного клімату, відчутного  зростання ВВП, саме тоді можна сподіватися на подолання нинішніх кризових явищ. Нагадаємо, саме непередбачуваність державної політики в економічній, податковій тощо сферах була одним із головних бар’єрів для розвитку підприємницької ініціативи в Україні, економічного прориву, спричиняла поглиблення та тривалість кризи. Так в УСПП прокоментували затвердження в КМУ Бюджетної резолюції до 2020р. 
 «Необхідність системного середньострокового бюджетного планування неодноразово  обговорювалось за останні роки в діалозі бізнес-спільноти, роботодавців із урядом. Такі комунікації дають змогу потрохи відстоювати курс на соціально-економічний розвиток країни. Однак трирічний план – це не три зведених разом однорічних,  в документ має бути закладений новий інноваційний зміст, і для промисловців це – відчутна складова економічного зростання. Планування має обов’язково мати на меті завдання  розвитку, містити практичну складову, вказувати  конкретні заходи і терміни реалізації поставлених цілей.  Саме в цьому напрямі і працюватимемо з урядом», – сказав президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він наголосив, що в разі якісного доопрацювання бюджетної резолюції цей документ буде основою для прийняття стратегічних програм розвитку на 3-5 річний період в різних сферах  економіки.
«Дуже важливим є перехід бюджетного планування на більш тривалий термін. Але ця прогресивна  форма навряд чи призведе до вагомого результату, якщо за змістом головна фінансова конституція країни залишиться бюджетом проїдання, а не  сталого розвитку. Частина державних коштів, в тому числі за механізмами державно-приватного партнерства, має йти на рефінансування комерційних банків, які займаються поновленням кредитів для економіки, підтримкою програм імпортозаміщення, модернізації, інноваційного розвитку за напрямами, які визнані пріоритетними та призведуть до максимального акумулятивного ефекту щодо стимулювання інших сфер», –  наголосив Анатолій Кінах.
Нагадаємо, раніше ділові асоціації, підприємництво критикували прийняття бюджету, податкових змін «під ялинку», що стало сумною традицією попередніх років. Така політика перешкоджала плануванню підприємств,  кооперації з іноземними партнерами, виробничій та експортній політиці. Підприємництво і промисловці вимагали формування стратегічних програм розвитку економіки, управління держфінансами, а також окремих перспективних галузей.