14 квітня виповниться рівно рік, як Україна отримала нового прем’єра В. Гройсмана. Новий Кабмін публічно намагається засвідчити свою відмінність від попередників та реформаторські починання. Офіційні державні ресурси інформують, що за правління Гройсмана економіка зросла на 2,2 %, ВВП – на 4%, а держбюджет на цей рік передбачає зростання доходів на цілих 20%. Вдалося кардинально поліпшити динаміку внутрішніх споживчих цін і посилити активізацію інвестиційної діяльності; прискорити розвиток діяльності всіх видів реального сектора економіки.
Втім, як виявляється, реальність далека від статистики, і з останньою можна досить вміло гратися. У цьому матеріалі «Публічний аудит» розповідає, як саме.
Маніпуляція № 1 – зростання доходів населення
Уряд ставить собі в заслугу, що в 2016 році вперше за два роки спостерігалося зростання реальної заробітної плати. Зокрема, підвищено до 3200 грн «мінімалку», а номінальна середньомісячна заробітна плата збіл
ьшилася аж на 23,5% (до 5183 грн).
Як насправді?
Оскільки реальне зростання економіки відсутнє, підвищення «мінімалки» спричинило додаткові інфляційні ризики, а необхідних компенсаторів взагалі-то й немає.
Великі надії Уряд покладає на податкові надходження від своєї ініціативи, забуваючи (?), що їх бюджет може й не отримати, адже частина малого бізнесу вже призупинила свою діяльність, ще частина може перейти в «тінь». До речі, Світовий банк у зв’язку з цим вже погіршив прогноз інфляції.
Стосовно реальної зарплати українців, то важливо, з чим порівнювати. У 2016-му проти 2015-го вона справді зросла на 9%, але в порівнянні з 2014-м вона впала на 16 %. Платоспроможність людей на сьогодні знизилася мало не в чотири рази.
Маніпуляція № 2 – зниження внутрішніх цін споживчого ринку в 2016 р.
Рівень інфляції, як і очікувалося,– 12,4 %.
Як насправді?
Індекс цін виробників (показник середнього рівня зміни оптових цін на сировину, матеріали й товари проміжного споживання, за якими продають свої товари національні виробники) підвищився за 2016 рік майже на 36 %. Крім того, кумулятивна інфляція (вимірюємо від 2014 року) за 9 місяців 2016 року збільшилася майже на 20 % – з 81,6 % до 101,1%.
Маніпуляція № 3 – сумнівне зростання економіки
За даними Держстату, маємо 2-відсоткове зростання економіки та 4-відсоткове – ВВП.
Як насправді?
Якщо в розрахунок брати дані не підпорядкованого Гройсману Держстату, а, наприклад, Нацбанку, що вказує на глибоко дефіцитну зовнішню торгівлю аж на $ 6 млрд, ми не тільки не отримаємо росту економіки, а навпаки побачимо її падіння на 5,4 %.
Крім того, Держстат вийшов на такі дані, порівнюючи з 2015 роком і рахуючи в постійних цифрах 2010 року. Проте 2015 рік був найпровальнішим за останні дев’ять років – тоді економіка країни зазнала майже 10-відсоткового падіння.
Маніпуляція № 4 – активізація інвестиційної діяльності
Так, за 9 місяців 2016 обсяги освоєних капітальних інвестицій збільшилися на 16,4 %.
Як насправді?
Чистий приріст прямих інвестицій у 2016 р. становив $ 3,3 млрд, із яких понад 70 % ($ 2,3 млрд) були спрямовані на докапіталізацію банківського сектору. Причому, $ 1 млрд – це російські гроші материнських структур.
Стосовно решти мільярда доларів, то лише $ 173 млн із цієї суми є прямими інвестиціями в активи.
Маніпуляція № 5 – прискорення розвитку всіх видів економічної діяльності
Зокрема, за підсумками 2016 р., промислове виробництво нібито збільшилося на 2,4 %, сільськогосподарське виробництво – на 6,1 %, будівництво – на 13,1 %, оборот роздрібної торгівлі – на 4 %, вантажообіг – на 2,4 %, пасажирооборот – на 5,4 %.
Як насправді?
Зростання індексів економічної діяльності реального сектора порівнюється з 2015 р., коли спостерігалося найбільше падіння ВВП, – мінус 9,9 %. Тому говорити про відновлення економіки, на жаль, аж ніяк не доводиться.
До речі, індекс промислової продукції продовжує падати, і це засвідчують уже дані цього року: за січень він впав на 17,5 %, за лютий – на 2,2 %.
Маніпуляція № 6 – збільшення податкових надходжень до бюджету
У 2016 році було забезпечено 664,1 млрд грн платежів, що на 145,4 млрд грн ( 28 %) більше 2015 року.
Як насправді?
Для повної картини тут дуже не вистачає інформації щодо структури податкової бази, яка чітко вказує, що прямих податків (тобто, від роботи бізнесу – промисловості, агрокомплексу, будівництва) надійшло лише 8% платежів. Решта – це все непрямі податки (ПДВ, акцизний податок, рента – разом 75 %) та ПДФО – 18 %. Адже громадянам країни було б цікаво знати, що саме вони є основними інвесторами країни?
Не слід забувати також, що податкову базу робить «важчою» інфляція та девальвація. Наприклад, якщо виключити девальваційну складову в податкових надходженнях (імпортний акциз, імпортний ПДВ), бюджет недотримав би 36,7 млрд грн.
Маніпуляція № 7 – зростання доходів держбюджету на 21,1%
Як насправді?
На сьогодні немає жодних економічних передумов для такого зростання. Та й урядовці в ріст номінального ВВП заклали всього лише 14,2 %.
До речі, навіть за найбільш оптимістичного прогнозу реальний ВВП зросте максимум на 1–2 %, інфляція становитиме 8–12 %, дефіцит бюджету очікується в рамках 3 %.
Проте фахівці переконані, що втілити такі плани практично неможливо, адже є ціла стаття додаткових фінансових витрат, не передбачених бюджетом (Україні потрібно розраховувати за боргами), а також збитки від блокади Донбасу, які «Публічний аудит» в цілому для ВВП України оцінив у 100 млрд грн.
e-news.com.ua