Як дискримінують права внутрішніх переселенців?

За останніми даними Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 1,65 млн вимушених переселенців із зони АТО та Криму, 92 % із яких (1,37 млн осіб) претендує на отримання грошової допомоги від держави.

Як з’ясував «Публічний аудит», держава нібито намагається уникнути «схем» із соцвиплатами, мотивуючи це боротьбою з «мертвими душами». Проте  разом з тим вона жертвує правами внутрішніх переселенців, заганяючи їх у відверто дискримінаційні умови, що підтверджують навіть такі авторитетні організації, як ООН. При цьому на інспекторів і верифікацію Україна витрачає мільйони гривень, забезпечуючи одного жителя Криму або зони АТО в середньому 250 грн на місяць. Про це – в матеріалі нижче.

Так, за останній рік внутрішнім переселенцям було перераховано з держбюджету 3,16 млрд грн. Сума, треба сказати, не варта нічого: виходить, що в середньому на одну особу витрачається близько 3 046 грн на рік, або 253 грн на місяць.

Із початку АТО переселенці не отримують жодних додаткових видів матеріальної допомоги від держави, крім адресної для покриття витрат на проживання, в тому числі субсидій (Постанова КМУ № 505).

Розмір допомоги визначається за таким принципом:
для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) – 884 грн на особу (члена сім’ї);
для працездатних осіб – 442 грн на особу (члена сім’ї).

Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 грн.

Допомога виплачується протягом максимум шести місяців. При цьому вона може взагалі не надаватися, якщо хоча б один із членів сім’ї переселенця володіє житлом у будь-якому іншому регіоні України (Крим та зона АТО не враховуються), або якщо хто-небудь із членів сім’ї переселенця має депозитний рахунок, на якому розміщено понад 16 тис. грн.

Довідка переселенця

На сьогодні забезпечення прав і свобод ВПО регламентує відповідний Закон, який змушує переселенців ставати на облік та отримувати відповідну довідку. З одного боку, в Законі прямо не вказано, що отримання довідки переселенця є обов’язком і без неї ви не зможете на рівні з іншими громадянами реалізовувати свої права, а з другого – без неї вам таки відмовлять в отриманні очікуваної соціальної чи медичної допомоги від держави. Так само право на навчання у внз за рахунок бюджету гарантується тільки зареєстрованим ВПО. Ось і виходить замкнене коло. Адже Ст. 7 чітко вказує, що «для взятої на облік ВПО реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, соціальне страхування, отримання соціальних послуг здійснюється згідно з законодавством».

«Тобто, аби отримати те, що апріорі гарантується кожному громадянинові країни, переселенці змушені ставати на спеціальний облік та підтверджувати свій статус довідкою. У будь-якій цивілізованій країні світу такий підхід держави розцінювався б як дискримінація, у нас же він абсолютно не бентежить чиновників», – пояснює керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Крім цього, пенсія та всі види соціальної допомоги виплачуються переселенцям виключно через рахунки, відкриті в «Ощадбанку» (Постанова КМУ № 637).  Для цього треба відкрити розрахунковий рахунок в «Ощаді» та замовити платіжну банківську картку, яка для переселенців-пенсіонерів також є пенсійним посвідченням (Постанова № 637).

Запроваджено й фізичну ідентифікацію клієнта, якому відкрито поточний пенсійний рахунок в «Ощадбанку» для отримання пенсії. Вона відбувається кожні три місяці з дня відкриття рахунку. За відсутності такої ідентифікації банк зупиняє видаткові операції за поточним рахунком. Тобто, для отримання пенсій і соцвиплат переселенці вимушені користуватися послугами тільки однієї банківської установи, хоча це створює незручності у вигляді черг та відносно невеликої кількості відділень.

Соцвиплати переселенцям виплачуються при паралельній перевірці їх фактичного місця проживання органами соціального захисту населення – вони ж складають відповідні акти (Постанова КМУ № 365). Якщо переселенець на момент перевірки (а вони відбуваються раз на півроку) не перебуватиме за місцем проживання, яке він вказав у довідці, йому може бути відмовлено у виплаті соціальної допомоги. Разом  з тим передбачено цілий перелік підстав, що дають «добро» на так звані додаткові перевірки, які можуть відбуватися за участі співробітників МВС, СБУ, Держфінінспекції, Державної міграційної служби, Пенсійного фонду й т. п.

«Якщо під час перевірки людини не буде за адресою, яку він вказав у довідці, йому можуть не тільки відмовити у виплаті соціальної допомоги/пенсії, а й скасувати саму довідку переселенця. Такі положення, без сумніву, також ставлять переселенців у дискримінаційне становище. Причому, в цьому переконані не лише юристи “Публічного аудиту”, а й в ООН», – звертає увагу Гольдарб.

Так, у доповіді Управління Верховного комісара ООН із прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2016 р. з-поміж іншого наголошується: «зміни до Постанови № 637, що стосуються соціальних виплат для переселенців, можуть створювати надмірні перешкоди в доступі до таких виплат через місце походження цих осіб, а також обмежувати їх свободу пересування та вільний вибір місця проживання та піддавати їх надокучливим перевіркам».

Як бачимо, через цілу низку факторів (як-от: скасування довідки переселенця, відсутність за місцем проживання, вказаному у довідці ВПО, непроходження ідентифікації в «Ощадбанку», тривале перебування за первинним місцем проживання у зоні АТО, інформація від СБУ, МВС, деяких організацій) переселенці можуть бути позбавлені виплат, на які вони мають право як громадяни України.

Додаткові мільярди

Зрозуміло, що 3,16 млрд грн, які держава виділяє ВПО,  – крапля в морі. Проте ще мільярди гривень Україна отримує для забезпечення потреб переселенців від своїх іноземних партнерів. Так,  станом на початок грудня 2016 року з різних неукраїнських джерел було виділено допомоги на суму 256,8 млн євро та 40,8 млн дол. Погодьтеся, сума немала. Проте, як нею розпоряджаються – таємниця за сімома замками. Тому «Публічний аудит» запропонував усім донорам розпочати спільну роботу над виявленням корупційних діянь українських високопосадовців із використанням міжнародної допомоги, яка надається Україні.

Аудитори, виявивши ряд нестикувань, надіслали звернення до іноземних представництв, як-от: Шведського агентства розвитку та співпраці, Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), Європейського інвестиційного банку, Урядів Японії, Німеччини та Канади з пропозицією ініціювати спільний проект та здійснити професійний незалежний громадський аудит щодо того, наскільки прозоро, розумно й ефективно було використано кошти, які надійшли в Україну як міжнародна допомога саме для внутрішньо переміщених осіб.

Водночас спеціалісти «Публічного аудиту» вже надіслали відповідні запити до Міністерства соціальної політики; Донецької та Луганської обласної воєнно-громадянської адміністрації;  Хмельницької і Київської обласної державної адміністрації; Чернівецької обласної ради з проханням надати повну інформацію стосовно використання коштів (із деталізацією видатків та досягнутих результатів), якими фінансувалася соціальна інтеграція внутрішньо переміщених осіб.

Наразі саме підтримка волонтерів та міжнародних  представництв є рятівним колом, що допомагає родинам зі сходу та півдня України прожити та хоч якось втриматися на плаву. І саме з огляду на це сьогодні вкрай важливо контролювати розподіл не лише державних коштів, а й мільйонні суми, які виділяють іноземні країни для забезпечення прав внутрішніх переселенців України.