Малий бізнес треба «відпустити»

В Українському союзі промисловців і підприємців, Антикризовій раді громадських організацій вкрай стурбовані кризою, яка штучно створена навколо малого, середнього бізнесу. Зростання мінімальної зарплати з започаткуванням групових перевірок роботодавців та шалених штрафів для тих, хто  порушив законодавство щодо її виплати;  нововведення  сплати ЄСВ ФОПами за відсутності доходів останніх; «бульдозерна війна» з МАФами в столиці складаються в картину масованої атаки на малий бізнес, спроб максимального  звуження рамки економічних прав і свобод підприємництва.
«Малий і середній бізнес у всьому світі є рушійною силою економік, основою середнього класу, і саме через свою значущу роль він традиційно є поза зоною тотального контролю та фіскального тиску. Згадаємо, в розвинутих країнах МСБ дає можливість реалізувати новаторську ініціативу, здійснити  інноваційні проекти. В  Україні ж, яка кілька років переживає соціально-економічну кризу, малий бізнес часто є єдиним засобом для виживання, шансом  прогодувати себе й свою родину. Накидати йому на шию мотузку за такі  умови вкрай невідповідально та навіть небезпечно з точки зору можливої  соціальної напруги», – говорить голова Антикризової організацій промисловців і підприємців Анатолій Кінах. 
Нововведення  сплати ЄСВ ФОПами (704 грн.) за відсутності доходів останніх вже призвело  до  закриття  від 120 до 160 тисяч  таких підприємців з грудня 2016 року. Багато з них працювали сезонно (торгівля, сервіс, агровиробництво), за договорами з юридичними особами, тому й   призупинялися час від часу. Тепер їх взагалі  немає.
Підвищення доходів населення є вкрай актуальною темою, оскільки майже 70 % людей в країні за стандартами ООН (не менше $ 150 на місяць) мають підстави називатися бідними. Однак рішення з підвищення мінімальної зарплати ухвалено популістські:  за відсутності техніко-економічних розрахунків, прогнозу наслідків. Це  призвело до ускладнень роботи багатьох категорій роботодавців, які будуть вимушені вдатися до масових скорочень,  переведення працівників на неповний робочий день тощо. Держава вирішила обрати політику  жорсткого  адміністративного тиску.  Наразі встановлені штрафи за порушення вимог трудового законодавства на рівні від 96 до 320 тис. грн., оголошені масові перевірки.  Це може зупинити плани будь-якого роботодавця, представника малого бізнесу не лише  розширяти  власну справу, а навіть  взагалі  займатися нею далі.
«З одного боку – дорогі кредитні ресурси (близько 25%), валютні коливання, високі податкові ставки, непомірні штрафи, часто у розмірах, які підприємець навіть сплатити не зможе. З іншого – масове  напруження, настрої недовіри, невпевненості в завтрашньому дні. Потрібна абсолютно протилежна політика – малий бізнес треба «відпустити», звільнити від тиску та залякувань, створити умови для його розвитку», – зазначив лідер ділової спільноти України.
Він нагадав, що суттєве скорочення малого бізнесу призведе  до серйозного зростання навантаження на державний бюджет – безробітні звернуться за допомогою в службу зайнятості, під тиском непомірних комунальних платежів збільшиться кількість заявок на субсидії.
В УСПП та Антикризовій раді громадських організацій виступають за перегляд політики щодо розвитку бізнесу взагалі та малого перед усім.  Необхідно розробити комплексну програму підтримки самозайнятості, малого та середнього бізнесу.  Ключова ставка НБУ повинна послідовно знижуватись, водночас надаючи гарантії приватним банкам, спонукаючи їх кредитувати реальний сектор економіки. Податкове навантаження має бути мінімальним; штрафи, загрози, невиправдані закриття мають бути викоренені з практики поводження з підприємництвом.
В УСПП повідомили, що на початку лютого тут збирають Антикризову раду громадських організацій, ділові об’єднання малого бізнесу, щоб обговорити ситуацію та підготувати колективне звернення до керівництва держави.