Бізнес та влада вирішуватимуть проблему доступу до фінансових ресурсів

Нацкомітет з промислового розвитку займеться розв’язанням проблеми доступу підприємств до фінансових ресурсів. Уже створена відповідна робоча група, яку координує президент УСПП, член Комітету Анатолій Кінах. Спільно із представниками Наглядової ради Нацбанку, НБУ, експертами УСПП та Антикризової ради громадських організацій підготовлено пакет пропозицій, який направлений уряду та пропонується до розгляду на найближчому засіданні Нацкомітету.
 Експерти констатували гострий дефіцит обігових коштів  у бізнесу; фактичне припинення кредитування реального сектору економіки. Підприємства реінвестують у розвиток власні прибутки та інвестиції засновників. Водночас, невирішеність питань щодо відшкодування ПДВ та повернення переплат податку на прибуток у минулі періоди, повернення коштів, що знаходились в банках, визнаних неплатоспроможними, поглиблюють проблему.
Відтак, Нацкомітету за участі уповноважених представників Ради НБУ пропонується розглянути та узгодити комплекс першочергових та середньострокових заходів.
Серед них – відшкодування державою підприємствам ПДВ та переплат податку на прибуток (наразі борг близько 22 млрд грн) за минулий період. Паралельно потрібно стимулювати інноваційну діяльність, здійснювати модернізацію виробництв (через податковий кредит, прискорену амортизацію). Можуть використовуються й інші податкові стимули за прикладом розвинутих країн (податковий кредит на інвестиції як у Португалії тощо).
«Тут необхідні бюджетні програми, що передбачатимуть часткову компенсацію використання кредитів  на розвиток малого підприємництва. Також це стосується оновлення об’єктів інфраструктури, рухомого складу місцевого транспорту, імпортозаміщення та локалізацію виробництва», – каже координатор робочої групи, президент УСПП Анатолій Кінах.
Ділова громада виступає за прискорення створення Експортно-кредитного агентства України, продовження з  якісним фінансуванням програм «Доступне житло», «Теплі кредити» тощо.
Серед іншого пропонується запустити механізм державної гарантії під залучення ресурсів на пріоритетні проекти національного значення (відновлення випуску авіатехніки, космічного обладнання, енергетичного машинобудування).
Окремим питанням залишається забезпечення якісного освоєння коштів, що виділяються українській стороні з боку Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку тощо.  Нагадаємо, наразі європейські аудитори виявили не надто високу ефективність використання Україною фінансової допомоги з боку ЄС. 
Є серед пропозицій і заходи, що потребують додаткового вивчення та підготовчого періоду. Йдеться про ідею  створення Банку розвитку України (БР України ), на основі якого можливо реалізувати сучасні механізми залучення широкого спектру можливих ресурсів (кошти державного бюджету; частина виручки від приватизації; кредити, надані України міжнародними організаціями та ін.).
З урахуванням динаміки змін у фінансовій системі України доцільно, як вважають експерти, розглянути можливість впровадження програм довгострокового рефінансування банків НБУ з метою стимулювання кредитування реального сектору економіки.
«Нашою метою повинно стати усунення тих причин, що вимивають обігові кошти у підприємств – наповнювачів бюджету, створення системи доступного кредитування, а також правильного використання інвестиційних ресурсів. Надходження від міжнародних донорів – Світового банку, ЄБРР тощо – мають також спрямовуватись на розвиток. Все це можливо зробити, маючи комплексний план дій та послідовно його реалізовуючи», – резюмував Анатолій Кінах.