Ділові асоціації вимагають звіту Національного банку

Асоціації бізнесу, промисловості, об’єднані в Антикризову раду громадських організацій (АРГО), ініціюють фахове обговорення діяльності національного регулятора у фінансовій сфері. З цією метою уже в листопаді вимагають  організувати звіт Національного банку щодо його роботи та  ситуації в банківській сфері загалом перед парламентарями, урядовцями,  діловою громадою. Про це днями  йшлося на засіданні Антикризової ради громадських організацій.
В раді  відзначають, що така ініціатива дозволить уникнути політизації та популізму навколо діяльності НБУ та дасть можливість відкрито та прозоро проаналізувати становище у фінансовій сфері України та ефективність політики регулятора.
«Необхідна корекція економічного курсу країни та відтак – зміни  у валютно-кредитній політиці, спрямувавши останню на стимулювання підприємництва, інвестицій, а не на затягування поясів за рахунок бізнесу. Головним питанням залишається повернення довіри до української банківської системи. Непрогнозованість «погоди» в останній відлякала велику кількість потенційних вкладників», – зазначає голова Антикризової ради,  президент УСПП Анатолій Кінах.
При цьому він відзначає, що санація фінансового ринку, проведена НБУ, з одного боку, очистила його від дійсно нежиттєздатних банків (до 80 закритих фінустанов впродовж останніх 2 років), з іншого - призводить  до того, що досі  успішні банки один за одним поволі перетворюються в проблемні. Об’єктивно чи штучно – окреме питання.
Підвищення швидкості виведення банків із ринку супроводжується невдалими спробами знайти для них інвесторів та низькими надходженнями з реалізації їх активів. Хоча Фонд гарантування вкладів оперативно проводить виплати відшкодувань населення, йому на це не вистачає коштів, тому  доводиться кредитувати Фонд із держбюджету, що і так є гостро дефіцитним.
«Найбільшої шкоди тут завдається підприємствам, які, по суті, відшкодувань від Фонду не отримують, адже є останніми в черзі. Водночас, саме розвиток підприємництва оздоровлює внутрішній ринок, створює робочі місця, приносить податкові надходження», – підкреслює А.Кінах.
Не додають позитивному іміджу, довірі та стабілізації непрозорість  процесів рекапіталізації, відсутність  чіткого обґрунтування критеріїв та підстав таких  рішень. Бізнес продовжує вимагати подальшої валютної та кредитної лібералізації –  зменшення частки обов’язкового продажу валюти (наразі 65%), скасування граничного строку розрахунків за імпортно-експортними операціями (зараз 120 днів), зменшення кредитної ставки – хоча НБУ її значно знизив за останній рік до 15%,  все одно вона є однією з вищих в світі.
«З цією метою ми наполягаємо на звіті НБУ з тим, щоб відповідно оцінити його діяльність, перед Президентом, урядом, парламентом,  діловими колами. Необхідно разом напрацювати  шляхи покращення у фінансовій сфері, повернення довіри інвесторів до банківської системи України»,  – каже лідер ділової спільноти. Цьому має передувати перевірка діяльності НБУ Рахунковою палатою та оприлюднення її висновків.
«Потрібно тверезо оцінити стан справ, досягнення і недоліки, а не просто обговорювати їх в публічному просторі»,  – резюмував голова Антикризової ради.