Соціальні стандарти не зростатимуть при посиленні тиску на бізнес

Урядові ініціативи підвищити мінімальні зарплати та прожитковий мінімум на сотню-другу гривень за рахунок збільшення фіскального тиску на підприємництво не є прийнятним кроком. Поправки  до держбюджету -2016, пропоновані  законопроектом № 4543, передбачають збільшення податків на прибуток підприємств і на додану вартість вироблених в Україні товарів. Бізнес-клімат, самозайнятість громадян навпаки слід постійно розвивати, що і призведе до зростання ВВП і бюджету країни, підвищення соціальних стандартів, платоспроможності населення, зазначають у Антикризовій раді громадських організацій.
«Тенденція «забрати в одних, щоб дати іншим» ще ніколи не виправдовувала себе в довготривалій перспективі. Український бізнес вже відчуває значний фіскальний тиск, який стримує його розвиток. Замість того, щоб запропонувати економіці стимули для зростання, спостерігається чергове  «закручування гайок».  Інвестиційний потік на внутрішній ринок так і не збільшився, валютна політика стримує експортерів, кредити під прийнятний відсоток отримати неможливо. Це та інші фактори дуже негативно впливають на нашу конкурентоспроможність», – підкреслив голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.
Ділові асоціації закликають парламентарів та урядовців разом напрацювати стратегію подолання економічної кризи, розвитку сприятливого інвестиційного та підприємницького клімату в країні. Ними вже запропонована ціла низка заходів, що включає в себе прийняття податкової реформи, якісні зміни в судовій, правоохоронній, фінансовій системі.
«Інвестори, наприклад, досі очікують «дозволу» від НБУ на репатріацію своїх отриманих в Україні прибутків. Відповідне рішення їм було обіцяне в квітні, але заборона досі пролонгована. Непередбачуваний ринок ніколи не стане інвестиційно привабливим, а захищеність прав власника та інвестора має бути «залізною» умовою кожної здорової економіки», – кажуть в Антикризовій раді громадських організацій.
Експерти громадських організацій бізнесу відзначають, що незначні  позитивні тенденції, що намітились в промвиробництві, не набудуть стабільності без системної державної політики.
Саме тому ділове співтовариство, громадські організації пропонують владі разом створити ефективну національну програму  економічного розвитку – чітку, доповнену конкретними планами із термінами виконання та ресурсами, зрозумілу для міжнародних партнерів та українського суспільства. Пропозиції з цього предмету у бізнесу вже є – сотні асоціацій, фахівців-практиків, науковців напрацювали Антикризову програму спільних дій влади та бізнесу. Саме вона може лягти в основу розробки згаданої стратегії та плану діяльності уряду в економічній площині на найближчі 2 роки.