Українські аеропорти об’єднають в одне підприємство

У Кабміні протягом 2016 року мають намір створити державне підприємство, яке об’єднає всі державні та комунальні аеропорти України у сфері управління Мінінфраструктури. Це передбачено Державної цільовою програмою розвитку аеропортів до 2023 року.

Як коментує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський, транзитний потенціал України значний, а ось фактичний стан справ у країні не дозволяє повноцінно його розкрити, зокрема через конфлікт на сході, нестабільність політичної ситуації, які служать не найкращим фоном для його розвитку. «Тому, ймовірно, і прийнято рішення протягом найближчих декількох років зберегти державну форму власності на аеропорти. Найцікавіше, які повноваження матиме єдина компанія з управління аеропортами, порядок формування органів управління, строків повноважень, підпорядкування тощо. На сьогодні ці питання відкриті, але загалом, виходячи з обсягу очікуваного фінансування та потенціалу об’єктів, які входитимуть до його структури, обсягів інфраструктурних об’єктів, під які залучатимуться інвестори, ця компанія може стати чимось на кшталт колишньої Укрзалізниці. Дуже спадає на формування чергового монополіста на ринку транспорту», – вказує він.

Так, відповідно до Програми, передбачено збереження в державній власності аеродромів міжнародних аеропортів «Бориспіль» та «Львів», повернення у державну власність аеродромів міжнародних аеропортів «Дніпропетровськ», «Київ» (Жуляни), «Харків», «Одеса», «Донецьк», «Сімферополь». Також у планах – передача з комунальної в державну власність аеродромів, будівництво та реконструкція яких здійснені за рахунок державних коштів (або кредитних коштів, залучених під державні гарантії).

Крім того, держава має намір залучати в розвиток аеропортів приватні інвестиції, зокрема в об’єкти інфраструктури аеропортів, що призначені для наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів. Інвестори зможуть отримати в оренду, концесію, управління, спільну діяльність чи відчуження такі об’єкти або корпоративні права на них (крім аеродромів та аеродромних об’єктів).

Стратегія передбачає фінансування деяких аеропортів на найближчі п’ять років. Так, загальна потреба в залученні коштів для забезпечення розвитку аеропортів до 2023 року становить понад 8,6 млрд грн, із них 5 млрд грн – за рахунок інших джерел, у тому числі залучених під державні гарантії, близько 1,2 млрд – кошти приватних інвесторів для забезпечення розвитку об’єктів інфраструктури аеропортів, що не належать до аеродромних.

Наприклад, для «Борисполя» заплановано збільшення кількості місць стоянок автотранспорту біля термінального комплексу “D”(до 2038) на 182 млн грн інвестицій, а також реконструкція перону для повітряних суден термінального комплексу “D” на суму 500 млн грн; реконструкція огорожі за периметром території аеропорту (з сигналізацією, відеоспостереженням) – 200 млн грн. Протягом цього року на реконструкцію аеропорту «Львів» має бути спрямовано 287 млн грн; для аеропорту «Харків» – 175 млн грн. Найбільші капіталовкладення визначені для аеропортів Одеси (2,3 млрд), Запоріжжя (1,2 млрд) та Херсону (1,17 млрд).

«Тобто, саме на потужні промислові регіони транспортно-вантажного характеру буде зосереджено основний обсяг бюджетного фінансування, залученого під державні гарантії. Це Одеса, Херсон та Запоріжжя», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.