Рада Європи та Венеціанська комісія вітають наміри з об’єднання органів у сфері судової влади в Україні в єдину систему, - Ханне Юнкер

«Ухвалення змін до Конcтитуції України у частині правосуддя стане новим поштовхом для оновлення та відбудови цілісності судової системи», – Голова ВРЮ.

17 лютого 2016 року відбулася зустріч Голови Вищої ради юстиції Ігоря Бенедисюка із керівником Управління правосуддя та правового співробітництва Генерального директорату прав людини та верховенства права секретаріату Ради Європи Ханне Юнкер. Учасники зустрічі обговорили питання діяльності Вищої ради юстиції та імплементації нового Проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». У заході також взяли  участь керівник відділу з реформ сектору правосуддя Управління правосуддя та правового співробітництва Генерального директорату прав людини та верховенства права секретаріату Ради Європи Ліліт Данегян та менеджер Проекту Андрій Кавакін. Від секретаріату ВРЮ: радник Голови Дар’я Богатчук, начальник відділу міжнародного співробітництва Владислав Гуртенко, начальник відділу взаємодії зі ЗМІ Оксана Лисенко.

Голова ВРЮ повідомив учасників зустрічі про результати діяльності Вищої ради юстиції, що розпочала свою роботу в новому складі з 9 червня 2015 року і працює в інтенсивному режимі з огляду на значну кількість заяв та звернень, які надійшли до ВРЮ у попередній період. За словами Голови ВРЮ, за вказаний час у Вищій раді юстиції проведено  21 засідання дисциплінарної секції, 21 засідання секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад та 25 засідань Ради. «Такий напружений режим роботи дозволив ухвалити 493 рішення про внесення подань Президентові України та до Верховної Ради України про звільнення суддів за загальними обставинами. За рекомендацією ВККС України Вища рада юстиції прийняла рішення про внесення подання про звільнення 282 суддів за порушення присяги, з них 276 рішень стосуються  суддів, які розпочали співпрацю із окупаційним режимом в Автономній Республіці Крим», – зазначив І. Бенедисюк. Крім того, Радою прийнято рішення внести подання про звільнення за порушення присяги щодо 22 суддів за результатами розгляду дисциплінарних справ, відкритих за висновками Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції. Водночас Голова ВРЮ наголосив на нереалізації вказаних подань Верховною Радою України та проблемі різного тлумачення ВРЮ та Вищим адміністративним судом України законодавства щодо строків притягнення суддів до відповідальності, яка стала підставою для скасування частини рішень ВРЮ. І. Бенедисюк повідомив, що вказані норми не досить чітко виписані у законодавстві, зазначивши, що остаточне рішення у цьому питанні прийме Верховний Суд України.

За словами Голови ВРЮ, судова система країни потребує створення єдиного об’єднуючого центру, який би опікувався вирішенням проблемних питань діяльності судової влади та розробки ефективного механізму взаємодії між усіма органами у сфері правосуддя. Ігор Бенедисюк висловив сподівання, що ухвалення змін до Конcтитуції України у частині правосуддя стане новим поштовхом для оновлення та відбудови цілісності судової системи.

Водночас Ханне Юнкер наголосила, що Рада Європи та Венеціанська комісія вітають наміри з об’єднання органів у сфері судової влади в Україні в єдину систему.

«На думку Ради Європи, Вища рада юстиції є ключовою інституцією для належного функціонування судової влади», – сказала Ханне Юнкер.

Обговорюючи проблемні питання судової реформи в Україні, учасники зустрічі акцентували увагу на важливості розробки чітких та ефективних законодавчих рамок, які б дозволили імплементувати зміни до Конституції  України в частині правосуддя та покращити якість діяльності судової системи.

Очікується, що у процесі реалізації нового Проекту Ради Європи для України буде надано експертну підтримку процесу впровадження судової реформи відповідно до стандартів та рекомендацій Ради Європи щодо  розробки та прийняття конституційних та інших законодавчих змін, які регулюють структуру та діяльність судових органів, систему суддівської відповідальності, альтернативного вирішення спорів;  посилюють інституційну спроможність вищих судових інстанцій у питаннях забезпечення більш ефективного перегляду справ на підставі рішень ЄСПЛ проти України тощо.