Країні потрібен не тотальний розпродаж держпідприємств, а розумна та прозора приватизація

Масштабна приватизація в Україні, якій, по суті, дав старт прийнятий вітчизняними парламентаріями 16 лютого  закон №2319а-д, повинна відбуватися дуже вивірено, максимально прозоро та мати прогнозні показники наслідків для кожного конкретного підприємства. При цьому держава має зберегти контроль за стратегічно важливими для національних інтересів компаніями, переконані в УСПП.

«Є стратегічно важливі підприємства і цілі галузі – наприклад, енергетичної, оборонної сфери, до питань приватизації яких потрібно підходити дуже обережно, чітко розуміючи наслідки такого заходу та механізму подальшого впливу держави на ті процеси, що відбуватимуться з ними», – каже президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

Відомо, що у держбюджеті-2016 вже передбачили отримати від приватизації 17 млрд грн, а до розпродажу готують  такі стратегічні об’єкти державної власності,  як Одеський припортовий завод, Центренерго та ін. У той же час, за умови економічної кризи в країні (минулорічне падіння ВВП на 11%, до 60% підприємництва в тіні), негативних оцінок міжнародних експертів (віднесення до п’ятірки найгірших економік у світі, 130  місце за масштабом корупції), об’єктивних причин (агресії РФ, падіння цін на світових сировинних ринках) малоймовірно, що об’єкти державного майна будуть оцінені за їх реальною вартістю, а серед інвесторів вдасться визначити  стратегічно вигідного та надійного.

Існують і деякі інші загрози – прихід на національний ринок неперевірених інвесторів через офшорні компанії, сумніви щодо бездоганного виконання угоди про збереження профілю виробництва та робочих місць збоку нового власника тощо.

Тому в УСПП  впевнені, що підготовка до приватизації не має відбуватися поспіхом та одноосібними рішеннями, але у тісному діалозі з діловою громадою України, промисловцями, підприємцями і роботодавцями. Цей процес, по-перше, повинен ґрунтуватись на економічних прогнозних розрахунках, а по-друге – чітко окреслити ціль продажу держкомпаній та передбачити механізми стовідсоткового виконання новим власником зобов’язань перед державою. 

«Сама по собі приватизація – не панацея, що одночасно виключить  неефективне господарювання та підніме економіку країни, а крок, що за умови вивіреного підходу може сприяти відродженню промислового потенціалу та формуванню стабільного прошарку середнього класу. Це, до речі, і має бути метою подібних рішень», – вважає лідер вітчизняної ділової громади.

Промисловці закликають не скорочувати з  політичних мотивів  перелік стратегічних об’єктів, що не підлягають приватизації, а чітко його структуризувати, закріпивши статус тих  підприємств, продавати які не можна ні за яких обставин (оборонні, деякі транспортні, енергетичні, продовольчої безпеки тощо).

«Слід пам’ятати, що йдеться про приватизацію найцінніших активів, і державі, у випадку невдалого варіанту, буде вкрай важко повернути їх назад.  Необхідний продуманий план, системні дії  – з розрахунками, вивіреними прогнозами. Окрім того, важлива ретельна передприватизаційна підготовка для підвищення вартості державних активів, а не їх поспішна реалізації заради ліквідації дефіциту держбюджету. Потенційні інвестори мають перевірятися, захистити перед державою та громадою на чесних конкурсних умовах свою здатність зробити вигідну інвестицію та ефективно господарювати», – резюмує Анатолій Кінах.