Податкова недосконалість та відсутність стратегії розвитку руйнують українську економіку

Зрив податкової реформи, прийняття бюджету на 2016 рік в авральному режимі без чітких прогнозних прорахунків, відсутність системного, взаємовідповідального діалогу держави і суспільства, влади та ділового співтовариства погіршує і без того кризовий стан української економіки та впливає на її конкурентоспроможність, вважають представники українських бізнес-асоціацій. Їх оцінки збігаються з аналізом міжнародних фахових інституцій: за їх підрахунками, низькі вітчизняні позиції на світовій арені (тіньова економіка на рівні 68%, інфляції – 43%, процвітаюча корупція тощо) створюють загрозу національній безпеці. Наразі за рівнем економічної свободи Україна опинилася на 162 місці в світі – поруч із Болівією та Конго. Разом із тим, ні українське суспільство, ні закордонні партнери не отримують досі чітких позитивних сигналів щодо планів подолання кризи та укріплення економічних позицій України. Про це йшлося на засіданні круглого столу «Податкова реформа: відкладений старт. Пропозиції бізнесу щодо справжніх ефективних змін у системі оподаткування в інтересах стимулювання розвитку економіки України» в УСПП.

Представники бізнес-асоціацій, промисловці та економічні аналітики відзначили критичність існуючої ситуації: жодних стимулів для розвитку як економіки, так і інвестиційної привабливості в Україні досі не створено і, схоже, поки не планується. Тим часом ганебне звання «однієї з п’яти найгірших» вітчизняної економіки, податкова недосконалість відлякує потенційні закордонні капітали, а український бізнес спонукає до перенесення активів в інші країни – Польщу, Чехію та ін.

«Будь-які непродумані кроки в економічній сфері обов’язково матимуть наслідки для всієї країни. Згідно з прогнозами МВФ, в 2015 році ВВП України впаде на 11%, промисловість втратила за цей період ще до 15% виробничого потенціалу, експортні показники попри відкриття ринків з Євросоюзом також бажають кращого – скорочення за 2015 рік на третину. Потрібен чесний, деполітизований, фаховий діалог між державним менеджментом та бізнесовою громадою, завдяки якому був би напрацьований дієвий та ефективний план виходу із кризи. Це не означає, що ділове співтовариство хоче якихось преференцій – достатньо створити умови для розвитку і діяльності, що давно вже є  у всіх розвинених країнах. Наведу один простий приклад: у нас, щоб розпочати свій бізнес, можна отримати кредит, але під майже 30% річних і, як правило, на рік. В Європі ви за 1-2% отримаєте його на 5 років», – наголошує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

Підприємці переконані, що подальша імітація податкової реформи із «консервацією» в Податковому кодексі чи не найгірших умов для ведення бізнесової діяльності (системи авансової сплати податків та ПДВ-рахунків, електронних рахунків для сплати акцизного податку при реалізації палива, обмеження спрощеної системи оподаткування та поступове скасування спецрежиму для аграрного сектору тощо), не може продовжуватись. Навпаки, потрібно простимулювати внутрішнього і зовнішнього інвестора, створювати нові робочі місця, відновлювати промислове виробництво та не торгувати на світових ринках однією лише сировиною, ціни на яку і так продовжують падати.

Наразі бізнес-асоціації та громадські організації спільно готують пакет пропозицій до прийняття нового податкового законопроекту, який буде направлений на детінізацію економіки, відновлення ділової активності, зростання інвестиційної привабливості економіки України, відновлення економічного зростання. Пропонується зменшити основні фіскальні ставки податків на прибуток підприємств та на додану вартість до 15% (чинна 18% і 20% відповідно), заборонити скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками.  Податок на доходи фізичних осіб пропонується зменшити до 10% (чинна 15/20%), а також запровадити нову систему оподаткування доходів від діяльності (в т.ч. підприємницької) на загальній системі оподаткування за двома категоріями: загальною та «пом’якшеною».

Підприємці підрахували, що такі заходи призведуть до збільшення податкових надходжень до бюджету за рахунок зростання темпів виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг, активізації внутрішнього ринку. Таким чином, очікується збільшення ВВП на 17 % проти 1,1% за розрахунками НБУ (що можуть коливатися і в гіршу сторону).

Ділове співтовариство, УСПП, Антикризова рада громадських організацій закликає всі гілки влади до діалогу та спільної праці в цьому напрямку та розраховує на майбутню підтримку парламентарів.