В Україні треба формувати тривалу стратегію економічного розвитку

Промислова спільнота вимагає від уряду і парламенту жорстких технологічних антикризових дій,  які є продуманими та відповідають природним економічним законам. Вони мають виконати завдання мінімізації руйнівного впливу соціально-економічної кризи і дати економіці можливість збільшити конкурентоспроможність, перейти в стадію зростання. Таку думку у спілкуванні з одним з українських ЗМІ висловив президент УСПП Анатолій Кінах.

«Глибина нинішньої кризи обумовлена не лише трагічними подіями на сході країни, анексією Криму та втратою традиційних східних ринків, вона є наслідком деградації системи державного управління, відсутності намірів та вміння формувати тривалу економічну, промислову стратегію розвитку. Усі розвинуті світові держави виходили з кризи через пріоритетну  увагу до промисловості, потужне лобіювання  вітчизняного товаровиробника. В Україні промислова політика майже втрачена, немає жодної програми розвитку за загальними,  регіональними чи галузевими  ознаками», – наголошує Анатолій Кінах.

На його думку, починати треба з спільних зусиль Національного банку, уряду та парламенту щодо розробки програм кредитування реального сектору економіки за доступними ставками. Бо за обліковою ставкою НБУ 22 % ( а ще кілька місяців тому вона була   30%), недоступності до кредитів навіть за такою ціною вітчизняний виробник працювати не може. До речи, облікова ставка Європейського центробанку, за інформацією А.Кінаха,  складає нині 0,25 % річних.

Треба прискореними тем посилення захисту прав інвестора та власника. Однією з умов сталого економічного розвитку є заходи з зростання платоспроможності внутрішнього ринку як для економіки в цілому, так і для громадян. Лише там, де є попит на товари, економіка має стимули нарощувати їх виробництво, вирішуючи проблеми якості та конкурентоспроможності.

Одним з потужних антикризових принципів президент УСПП вважає експортну експансію. Це є вкрай важливим для України, бо за підсумками 2014 року втрачено  млрд. евро, які раніше надходили зі східних ринків. Натомість експорт т до ЄС, який надав нам безпрецедентні преференції, зріс всього на 2,6 % або на 115 млн. евро.

«Висновок можна зробити один: ніякі преференції закордонних партнерів, як би добре вони до нас не ставилися, не дадуть бажаних результатів без системної високопрофесійної внутрішньої роботи з модернізації  економіки, підвищення якості та конкурентоспроможності  продукції. Україна має чітко виконати своє «домашнє завдання» з адаптації господарського комплексу  до стандартів ЄС, вдосконаленні інвестиційної, кредитної політики, інакше з 1 січня 2016 р., часу започаткування зони вільної торгівлі,  процеси глобалізації посилять ризики українських товаровиробників», – підкреслює А.Кінах.

Він особливо наголосив на недопущенні поглиблення деіндустріалізації, коли зупиняються не лише окремі заводи, а цілі галузі, наголошуючи, що за  останній час падіння в ракетно-космічному комплексі, автомобілебудуванні, транспортному машинобудуванні перебільшило 80%. Потрібні жорсткі системні дії з відродження цих галузей, державні програми, за допомогою яких вони матимуть шанс вийти з кризи та поступово розвиватися.