В Україні потрібно формувати сучасну експортну політику

В якому статусі Україна інтегрується у політичну та економічну європейську і світову системи –  високорозвинутою демократичною державою з сучасною промисловістю чи як постачальник дешевої робочої сили і ресурсів, залежить значною мірою від позиції громадянського суспільства.  Такими словами президент Українського союзу промисловців і підприємців привітав учасників XVIII Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю від дня заснування Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі «Диверсифікація міжнародної торгівлі та активізація інвестиційного співробітництва». 

«Зараз мова йде про стратегічні національні інтереси, від захисту яких залежить те, як будуть жити наступні покоління українців. З 1 січня  2016 року запрацює зона вільної торгівлі, однак  в уряді досі немає жодної цільової програми з адаптації технічних регламентів, стандартів, умов конкуренції у ЄС.  Є лише загальні фрази. Немає розуміння, що адаптація техрегламенту – це не переклад брошури з англійської на українську. У наших реаліях це перш за все необхідність виділяти величезні ресурси на модернізацію, адже ми давно вичерпали «радянський» запас міцності, який дістався нам у спадок після розпаду союзу», – наголосив президент УСПП.

 «У 1999 році було ліквідовано Міністерство зовнішньої торгівлі,  і його функції не перебрано на себе жодне відомство, ми втратили фахівців, напрацювання у цій сфері і до сьогоднішнього дня у структурі Мінекономрозвитку немає відомства, яке б опікувалося питаннями зовнішньої торгівлі.  Багато років підприємці і промисловці наполягають на необхідності створення Державного Банку з підтримки експорту. «Укрексімбанк» фактично вже перетворився на стандартний комерційний банк. А тим часом без доступних кредитів, без ефективної системи страхування ризиків, без консолідації політичних, економічних і дипломатичних зусиль у міжнародних тендерах перемагати дуже тяжко»,– констатував президент УСПП.

Анатолій Кінах констатував, що вітчизняна експортна політика відсутня як така, натомість здійснюється потужний тиск на експортерів регуляторними нормами та обмеженнями, які не дають скарбниці значних надходжень, натомість створюють великі проблеми для бізнесу, для його розвитку, підвищення у його частці високотехнологічного продукту.

«Згідно зі статистикою, у 2014 році частка високотехнологічної, інноваційної продукції у нашому експорті склала лише 2,7%! Це катастрофічно низька цифра, ні про який п’ятий або шостий  технологічний устрій економіки говорити не можна?! Попри все, я впевнений, Україна ще не втратила всі шанси стати потужним експортером інноваційної і технічно-складної продукції. Головне, щоб в уряді реагували на пропозиції наукової і ділової спільноти та діяли, спираючись на підтримку громадськості», – зауважив президент УСПП.