Кандидатів у депутати та президенти можуть змусити проходити люстраційну перевірку

Верховній Раді пропонують вдосконалити механізм очищення влади і припинити чисельні зловживання посадових осіб при його виконанні. Відповідний законопроект із змінами до Закону «Про очищення влади» та низки інших нормативних актів зареєстрували депутати партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев'янко та Ірина Суслова.

Про це вони повідомили на брифінгу у ВРУ у вівторок, 12 травня.

Запропоновані зміни стосуються сфери застосування Закону «Про очищення влади», посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади, критеріїв очищення влади, механізму проведення перевірок та діяльності органу, який буде реалізовувати державну політику з питань очищення влади.

По-перше, законопроектом передбачається розширити коло посадових осіб, до яких здійснюються заходи з люстрації. Зокрема, до нього пропонується включити суддів Конституційного Суду. Крім цього, у відповідний список автори законопроекту пропонують додати керівників товариств, управління корпоративними правами щодо яких передано Державному концерну «Укроборонпром».

Також законопроектом передбачається необхідність проходження перевірки кандидатами у народні депутати, на пост Президента України, у депутати АРК та обласні, районні, міські, сільські та селищні ради.

У випадку, якщо кандидат не пройшов перевірку на 15% площі кожного примірнику його агітаційних матеріалів обов’язково зазначається «Не пройшов перевірку згідно з Законом «Про очищення влади».

Також законопроект передбачає можливість пройти перевірку відповідно до ЗУ «Про очищення влади» будь-яких осіб, які виявили бажання пройти таку перевірку.

По-друге, законопроект не поширюється на військовослужбовців (включно з добровольцями), які брали безпосередню участь в АТО та визнані учасниками бойових дій.

По-третє, законопроектом уточнюються критерії здійснення очищення влади. Зокрема, пропонується розширити категорії посадових осіб, які за Законом не можуть займати державні посад протягом 10 років, зокрема це стосується посад керівників департаментів правоохоронних органів.

Також керівником вищого навчального закладу не може бути особа, яка голосувала за закони України від 16 січня 2014 року.

«Ми вважаємо, що на посаді ректора не може бути особа, яка проголосувала за ганебні закони 16 січня і відповідати за освіту студентів», - наголосила нардеп Ірина Суслова. За її словами ректори мають проходити ще жорсткіший відбір, ніж високопосадовці.

По-четверте, законопроект прописує порядок створення та діяльності Центрального органу виконавчої влади, який буде контролювати реалізацію заходів із перевірки. Керівник Органу призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України.

По-п'яте, вводиться адміністративна та кримінальна відповідальність за ухилення від виконання вимог Закону "Про очищення влади". Відповідати чиновники будуть за ненадання необхідної інформації, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі, створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків.

"За це буде встановлено штраф 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо ж особа при проведенні люстраційної перевірки зловживала владою чи службовим становищем, то вона буде покарана позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 5 років зі штрафом 500-1000  неоподаткованих мінімумів та зі спец конфіскацією", - наголосила Ірина Суслова.

Необхідність введення адміністративної та кримінальної відповідальності автори законопроекту пояснюють тим, що Закон «Про очищення влади» умисно і систематично порушується, особливо це стосується порушення строків проведення люстраційних перевірок.

По-шосте - законопроект розділяє процеси проведення люстрації для суддів та інших держслужбовців.

«Ми підтримуємо пропозицію Венеціанської комісії, що перевірка суддів має здійснюватися за іншими процедурами. Ці процедури виписані в Законі України «Про відновлення довіри до судової влади», - зазначив Дерев’янко.

Нагадаємо, Юрій Дерев’янко є ініціатором написання закону та був координатором робочої групи з його доопрацювання до другого читання у Верховній Раді VII скликання, а Ірина Суслова стала співзасновником Громадської організації «Люстраційний комітет України».