Пленарне засідання 17 березня 2006 року

У п\'ятницю, 17 березня, завершився пленарний тиждень дев\'ятої сесiї верховної ради україни четвертого скликання.

На початку ранкового засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк, який вів засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 16 березня. Було розглянуто 52 питання порядку денного. За результатами їх розгляду: прийнято 24 закони та 13 постанов, 11 законопроектів та сім проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України: три закони прийнято в новій редакції і три закони скасовано.

Далі головуючий виголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.

Після виступів народні депутати заслухали звіт Голови Тимчасової спеціальної комісії з питань моніторингу виборчого законодавства Ігоря Юхновського про роботу комісії за поточний період. Він нагадав про основні завдання Тимчасової спеціальної комісії: здійснення моніторингу виборчого законодавства, узагальнення пропозицій органів державної влади та місцевого самоврядування щодо практики реалізації виборчого законодавства та внесення на розгляд Верховної Ради пропозицій щодо вдосконалення виборчого законодавства.

І.Юхновський поінформував про останнє засідання Тимчасової спеціальної комісії, на якому були заслухані інформації стосовно внесення змін до Законів "Про вибори народних депутатів" та "Про вибори народних депутатів Автономної Республіки Крим" щодо формування складу дільничних виборчих комісій з надання права відповідним радам чи головам міст, сіл, селищ пропонувати окружним виборчим комісіям кандидатури до складу дільничних комісій у випадках, коли політичні партії учасників виборчого процесу не рекомендують до складу комісій своїх представників, надання права членам дільничних виборчих комісій голосувати на виборчих дільницях, до складу яких вони обрані за відкріпними посвідченнями; зменшення кількості членів дільничної виборчої комісії для визнання її засідань і рішень правомочними; спрощення процедури видачі виборцям бюлетенів для голосування; надання права дільничним виборчим комісіям вносити зміни до списку виборців у день виборів за рішенням суду; збільшення бюджетних витрат на проведення виборів, маючи на увазі істотне підвищення оплати праці дільничних виборчих комісій у день голосування.

Ці пропозиції Комісія підтримала і запропонувала внести зміни до виборчого законодавства.

І.Юхновський також доповів про листи, які надходять до Комісії.

Співголова Комісії зробив деякі висновки з заслуханих матеріалів листів. За його словами, перший і найважливіший висновок: Україна готова до виборів і вибори відбудуться згідно до законодавства. Наступний висновок стосується роботи ЦВК, яка працює системно і надійно.

Висновки також стосуються труднощів на ряді виборчих дільниць, де є недобір членів виборчих дільниць, є звільнення за особистим бажанням членів дільничних виборчих комісій. В ряді областей (Миколаївська, Харківська, Львівська) кількість виборців на дільницях перевищують 4000 чоловік.

І.Юхновський також зазначив, що час, необхідний для обслуговування одного виборця при видачі бюлетеня сягає 5 хвилин.

З інформації також виплаває, що прикордонні райони України перебувають у стані гострої недостачі української політичної інформації, що українські теле- і радіопрограми не передаються на величезних територіях вздовж периметру державних границь України. Також має місце використання адмінресурсу з боку міністрів, зокрема, тих, які є кандидатами у депутати.

І.Юхновський вніс пропозиції, що в інформаційній сфері України потрібно вводити більш жорсткі норми функціонування щодо штабів політичних партій.

Доповідач зазначив, що на всі виявлені сьогодні прогалини в законодавстві Верховна Рада оперативно розглянула і прийняла відповідні закони. І.Юховський вважає, що час подумати над вадами законодавчого забезпечення технологічного процесу заздалегідь і без поспіху обговорити та прийняти відповідні рішення. Таку роботу щодо модернізації виборчого законодавства в наступному слід робити зважено.

Нагальною є потреба нарешті забезпечити підвищення науково-методичного супроводження модернізації виборчого законодавства.

І.Юхновський поділився своїм враженням від проведення виборчої кампанії. За його словами, має місце незвичайне перевантаження психіки громадян у столиці і у великих містах, і є нестача інформації на окраїнах. Головні гравці виборчого процесу використовують недозволені, недостойні прийоми національних благодійників з подання додаткових виплат. Особливо безглуздою і недопустимою є поведінка молодчиків навпроти Будинку Уряду.

І.Юхновський від імені співкерівників комісії вніс пропозицію про прийняття Верховною Радою постанови "про негайне припинення постидного для держави шабашу молодиків навпроти приміщення Кабінету Міністрів, а Генеральній прокуратурі дослідити джерела фінансового підкупу і розтління молодого покоління".

Співголови побажали народним депутатам берегти гідність депутата Верховної Ради.

Після цього народні депутати включили до порядку денного і розглянули проект закону про Технополіс "Київська політехніка". Метою створення технополісу є підвищення ефективності інноваційної діяльності в Україні. Основним недоліком інноваційної діяльності в державі є брак винахідників, кваліфікованих кадрів, які мають відповідну освіту і розуміють, що таке інноваційна діяльність.

Доповідаючи цей законопроект, народний депутат Михайло Родіонов зазначив, що технополіс "Київська політехніка" не потребуватиме пільг. Від технопарків Технополіс "Київська політехніка" відрізняється тим, що поєднує інноваційну діяльність з підготовкою кадрів із залученням молоді, тобто майбутніх спеціалістів до виконання інноваційних проектів. У рамках технополісу органічно поєднується інноваційна діяльність окремих винахідників і групи інноваційного менеджменту. Завдяки підготовці технічних, гуманітарних, економічних у таких крупних навчальних закладах, як НТУ "КПІ", і поєднання юридичних, фінансових, спеціальних засад функціонування технополісу, це забезпечить прорив в інноваційному розвитку країни. За словами доповідача, тільки технополіс може забезпечити непреривність необхідного ланцюга інноваційної діяльності: ідея дослідницькі зразки великий попит серійне виробництво.

Більшість народних депутатів, які взяли участь в обговоренні законопроекту, підтримали його прийняття.

Законопроект про Технополіс "Київська політехніка" було прийнято за основу 286-ма голосами "за".

Далі народні депутати розглянули проект Кодексу України про надра. Потреба у прийнятті нового Кодексу про надра виникла через те, що діючий Кодекс про надра існує з 1994 року. За цей час багато змінилося і чинний Кодекс не врахував особливостей переходу на ринкові відносини.

Нова редакція Кодексу містить термінологічні, правові, економічні основи комплексного раціонального використання і охорони надр, які забезпечать виконання основних завдань, як врегулювання гірничих відносин. Ним передбачено, що корисні копалини, підземні пустоти, енергетичні та інші ресурси є складовими частинами надр і не можуть передаватися у приватну або колективну власність.

У проекті Кодексу детально виписано права власності користувачів надр, зокрема, право власності на корисні копалини користувач надр отримує в момент вилучення цих копалин з надр, або після розподілу видобутих корисних копалин.

Кодексом передбачено визнання права власності користувача надр на збудовані ним підземні споруди та інше майно, яке пов\'язане з надрами.

Набуття права користування ділянками надр здійснюється шляхом отримання спеціальних дозволів, які є основою виникнення зазначеного права і визначають умови, конкретні умови використання і охорони надр.

Проектом визначено право власності на геологічну, маркшейдерську та іншу інформацію стосовно надр.

Народні депутати висловили чимало зауважень до норм Кодексу. Промовці пропонували відправити проект на доопрацювання.

За результатами розгляду проект Кодексу про надра був відхилений.

Верховна Рада розглянула законопроекти про адвокатуру. Перший заступник Голови Комітету з питань правової політики Микола Оніщук, представляючи один з двох законопроектів, зазначив, що два з них дуже близькі за змістом, проте між ними є дві великі відмінності.

Зокрема, законопроект, який представив М.Оніщук, виходить із того, що потрібно зробити реальний крок для запровадження реального самоврядування адвокатів. Пропонується це зробити для того, щоб всі адвокати України мали можливість приймати участь у висуванні делегатів для проведення Всеукраїнського з\'їзду адвокатів, який і повинен репрезентувати адвокатуру через створення ним відповідних органів.

При цьому передбачається, що адвокатура залишається самоврядною організацією, а всі інститути адвокатури, в тому числі ведення реєстру адвокатів, створення кваліфікаційних комісій, апеляційних комісій і всіх інших органів є компетенцією виключно адвокатів. На відміну від того, що сьогодні держава приймає участь, в тому числі в роботі окремих інститутів, які займаються атестацією адвокатів, прийняттям їх до лав.

М.Оніщук наголосив, що проект закону передбачає відсутність обов\'язкового членства у Союзі адвокатів, саме з огляду на те, що таке обов\'язкове членство потім породжує недоліки, які доводиться усувати.

Проект народного депутата Марії Маркуш навпаки передбачає збереження інституту обов\'язкового членства. І в цьому, за словами доповідача, основна їх відмінність, попри те, що в багатьох інших положеннях вони співпадають.

Друга суттєва відмінність полягає в тому, що Перехідні положення, які передбачають процедуру скликання відповідного з\'їзду у проекті народного депутата М.Маркуш передбачає участь Союзу адвокатів України. Другий законопроект виходить із того, що цим повинні займатися власне адвокати, незалежно від того належать вони до Спілки адвокатів чи ні.

М.Оніщук доповів про рішення профільного Комітету з питань правової політики, який рекомендував парламенту прийняти лише за основу законопроект, який він доповів з урахуванням норм законопроекту народного депутата М.Маркуш.

За підсумками голосування обидва законопроекти про адвокатуру були відправлені на повторне перше читання.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти" (щодо відповідності якості і безпеки молочних продуктів показникам, які встановлені законодавством і стандартами України).

Першим законопроектом пропонувалося передбачити конкретизацію вимог до пакування молочної сировини та молочних продуктів, уточнити вимоги щодо якості та безпеки молочних продуктів, положення про організацію суб\'єктами господарювання контролю за якістю та безпекою молока. Передбачалося, що цими змінами можуть бути усунені певні колізії між існуючим Законом "Про молоко і молочні продукти" і базовим Законом "Про державну підтримку сільського господарства щодо форм підтримки галузі".

Другим законопроектом передбачалося створення організаційно-правових основ для забезпечення гарантованої якості та безпеки молочної продукції.

Законопроектом також пропонувалося уточнити терміни та визначити вимоги щодо пакування та маркування молочної сировини та молочних продуктів, а також вимог щодо їх якості та безпеки, уточнити права та обов\'язки суб\'єктів господарювання, ветеринарно-санітарні вимоги, що відповідали б міжнародним вимогам.

Обидва законопроекти за підсумками голосування були відхилені.

За основу було прийнято законопроект про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (щодо джерел витрат з повернення заощаджень громадян). Законопроектом, зокрема пропонується встановити постійно діючу норму в Державному бюджеті в розмірі до півтора відсотка від ВВП на повернення втрачених громадянами заощаджень, а також розподілити вкладників за віком.

Народні депутати підтримали прийняття законопроекту, зазначивши, що це їхнім моральним обов\'язком є йти на зустріч громадянам, щоб запропонувати прийнятний механізм для повернення заощаджень українських громадян.

Позитивним, на думку промовців, є і той момент, що можна буде використати заощадження громадян на оплату медичних послуг, особливо це стосується людей старшого віку, в яких немає належних грошових коштів для того, щоб купувати ліки, для того, щоб можна було повноцінно лікуватися в стаціонарних закладах охорони здоров\'я.

Також можна буде використовувати і для оплати навчання у вищих державних закладах за державним замовленням.

Народні депутати погоджувалися з тим, що цифра, яка закладається - півтора відсотка валового внутрішнього продукту - це той мінімум, який потрібен для того, щоб проблема розв\'язувалася належно і в найближчій перспективі.

У першому читанні був прийнятий ще один проект закону - про внесення змін до Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (щодо оприлюднення рішень про реабілітацію особи).

У другому читанні і в цілому було прийнято закон про соціальну реабілітацію осіб, які постраждали від терористичного акту або диверсії.

Наприкінці засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями і пропозиціями у розділі "Різне".

На цьому ранкове засідання завершилося.

27-31 березня народні депутати працюватимуть у виборчих округах.

Наступне пленарне засідання дев\'ятої сесії Верховної Ради України відбудеться 4 квітня.

"ВРУ"