.jpeg)
1. Не наділяти дитину особливими привілеями, лише через її малий вік. Дуже важливо, щоб дитина відчувала, що до неї ставляться як до рівної.
2. Необовязково давати «все найкраще» дитині: найдорожче плаття, наймоднішу іграшку, найсмачніше печиво, останній шматочок тортику. Це допоможе запобігти вихованню егоїстичних нахилів.
3. Навчіться говорити «ні» дитині, якщо Ви розумієте, що те, чого вимагає дитина – лиш примха.
4. Вчіть дитину брати до уваги та поважати інтереси і бажаннями старших.
5. Дозвольте дитині брати участь в обговоренні важливих сімейних питань, висловити свою думку, нехай вона відчую, що вона тех. має право голосу, і що до неї ставляться як до повноцінного члена сім’ї, і вона має всі ті ж права що й інші.
6. Дитина повинна мати певний обсяг сімейних обов’язків (відповідно до свого віку), які є постійно за нею закріплені. Таким чином, можна навчити дитину піклуватися про стареньких, доглядати та бути відповідальним за молодших, навчитися охайності до бережливого ставлення до речей.
7. Вчіть дитину як бути «другом» і чому важливо не відбирати іграшки у інших дітей на майданчику, а ділитися своїми, і т.д.
8. Зверніть увагу, чи володіє ваша дитина альтруїстичними якостями (чи може за власним бажанням поступитися зручним місцем кому-небудь з дорослих; вміє піклуватися про старших членів родини без вашого нагадування, розділяти загальносімейні радощі й прикрощі і, ін.) .
9. Памятайте, що Ви не в змозі змусити дитину поважати себе; повагу необхідно завойовувати всім способом життя, ставленням до людей, до праці, суспільним становищем.
10. Не дозволяти дошкільнику по відношенню до дорослих грубості.
11. Розповідати дитині про роботу близьких, їх громадських справах; якщо у членів сім’ї є нагороди, розповісти, за що вони отримані.
12. Надавати можливість дитині піклуватися про старших, робити добрі вчинки.
13. Дитина є дуже навіюваною та чутливою до впливу зі сторони. Якщо вона відчуває, що їй довіряють, вважають її хорошою, то вона всіма силами буде намагатися виправдати цю думку.
14. Не забувайте, що діти – дуже чутливі, і легко уразливі. Ніколи не кепкуйте зі своєї дитини, та не принижуйте її.
15. Давайте дітям «знижку» на дитинство. Не ставте їм занадто високих вимог, як до дорослої людини.
16. Сприяйте розвитку почуття власної гідності своєї дитини.
17. Будьте послідовним у своїх вимогах до дитини. Перш ніж вимагати від неї щось, треба бути впевненим у справедливості й обґрунтованості своїх вимог; не скасовувати рішень, це допустимо лише у виняткових випадках.
18. Правила для дітей – мають підтримуватися і виконуватися самими дорослими, для їх ефективності. Інакше, дитина не зрозуміє, чому Вам можна щось робити, а їй – заборонено.
19. Завжди починайте з м’яких виховних методів (розмова, заохоченні до іншої поведінки, пояснення, приклад). Методи покарання варто застосовувати в крайньому випадку.
20. Чіткий режим і змістовне дозвілля дитини — основна умова формування позитивних стійких навичок, що запобігають виникненню капризів та різних відхилень в поведінці дитини.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
