За сприяння УСПП, Антикризового штабу у Верховній Раді відбулися комітетські слухання щодо Плану відновлення України від наслідків війни

У Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку пройшли слухання на тему «План відновлення України від наслідків війни», співорганізатором яких виступив Український союз промисловців і підприємців. Свої пропозиції надали Антикризовий штаб допомоги бізнесу, роботодавці, профспілки, НАНУ, експерти тощо.

До заходу долучилася ціла когорта урядовців – на чолі із Першим віцепрем'єр-міністром — Міністром економіки України Юлією Свирденко, народних депутатів – голова Комітету Дмитро Наталуха, його заступники Сергій Тарута, Олексій Мовчан, представники Національного банку, Інституту економіки та прогнозування  НАН України, Інституту демографії  та соціальних досліджень імені Птухи, реального сектору економіки та провідних об’єднань промисловців, підприємців, роботодавців.

Учасники наголосили на потребі активізації роботи існуючої Національної ради з питань відновлення України від наслідків війни (утворена згідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022) і затвердження нею заходів реалізації першого етапу Плану відновлення економіки.

За рік повномасштабної війни падіння ВВП склало 30%, на 30-35% просіло промислове виробництво. За кордон виїхало 7 млн. українців, ще стільки ж стали внутрішньо переміщеними особами. 60% ВПО не мають роботи і джерел доходу, окрім як допомоги держави.

І хоча соціальні програми, макроекономічна стабільність підтримуються за рахунок міжнародних грантів, кредитів, то забезпечення оборони держави, видатки на армію – це 100% кошти платників податків. Відтак, працююча економіка – це питання національної безпеки, а також передумова для повернення українських біженців з-за кордону.

«Пора переходити до конкретних прагматичних дій», - підкреслив у своєму виступі співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, президент УСПП Анатолій Кінах.

Лідер ділової спільноти запропонував наступний алгоритм дій в даному напрямку:
-       Провести аудит втрачених, пошкоджених активів, сформувати з них відповідний реєстр для негайної підготовки проектів, заходів залучення фінансових ресурсів. Проекти повинні передбачати обґрунтований рівень імпортозаміщення, локалізації виробництва;
-       Забезпечити реалізацію комплексу заходів задля стійкості національної економіки в умовах війни. Чимало пропозицій УСПП, Антикризового штабу ввійшли до проєкту однойменного рішення РНБОУ. Засідання Ради національної безпеки і оборони України щодо цього питання має відбутися вже найближчим часом;
-       Прийняти низку програм збереження і розвитку стратегічних галузей економіки: гірничо-металургійного комплексу, АПК, переробної промисловості, хімпрому, енергетичного і транспортного машинобудування, легкої промисловості та ін. Головне – виробництво на сучасних стандартах.

З перелічених галузей особливо в критичному становищі перебуває ГМК. Воєнні дії російського агресора призвели до втрати ключових заводів-гігантів в Маріуполі. Просіло і виробництво, і експорт – на 70% за минулий рік. Водночас, відновлення України потребуватиме мільйони тон сталі та металоконструкцій.

«Враховуючи, що ГМК на 100% приватизоване, нам потрібно, щоб виробництво було збережене в Україні і не перенесене за кордон. Ми не можемо дозволити собі перетворитися тільки в експортера руди», - наголосив Анатолій Кінах.

Ділову спільноту також турбує непогодженість дій уряду і Нацбанку в грошово-кредитній політиці. Це блокує доступ виробників до кредитних ресурсів та негативно позначається на експорті.

Також спроба провести прискорену корпоратизацію/приватизацію оборонно-промислового комплексу (ОПК) в умовах війни може мати негативні наслідки для обороноздатності держави. Анатолій Кінах запропонував провести окреме закрите обговорення даного питання.
Є запитання і до програми релокації підприємств. За рік нею скористалося близько 800 компаній, при тому, що тисячі підприємств перенесли свої активи за кордон. Тому на програму і її завдання потрібно поглянути ширше: це не тільки має бути допомога із переїздом, але й визначення економічної структури регіонів, вирішення соціальних питань трудових ресурсів, надання доступних кредитів під модернізацію чи закупівлю нового обладнання тощо.

Окремо слід перейнятися активізацією діяльності індустріальних парків. Із затверджених 60 наразі функціонує тільки 5. Представники бізнесу скаржаться на досі наявні бюрократичні перепони, попри те, що Україна надала учасникам ІП широкі пільги – податкові, регуляторні тощо, відсутня енергетична, транспортна інфраструктура.

Учасники слухань одностайно зійшлися в питанні стратегічного значення повернення українських біженців. За попередніми розрахунками, по завершенню війни готові повернутися десь 60% тих громадян, що виїхали. Відтак, близько 2 млн., а то і більше, будуть втрачені для нашої економіки. Це може коштувати 5-6% ВВП.

Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свирденко зазначила, що для успіху потрібно, щоб економіка України росла в найближчі роки на 7% щороку.

Також вона повідомила, що уряд працює із міжнародними партнерами над розширенням грантів на переробну промисловість в Україні. Це дасть змогу експортувати менше сировини, але більше товарів із доданою вартістю. Відповідно, збільшиться і кількість нових робочих місць.

У пріоритеті Кабміну в напрямі економічного відновлення поки що переважно тактичні заходи: розмінування територій, відновлення ключової пошкодженої інфраструктури тощо.

На слуханнях говорилося про важливість розблокування морських портів для всього експорту України, а не тільки зернового коридору. За останній рік вантажообіг портів впав на 60%, повідомив Муса Магомедов, член Комітету ВРУ з питань економічного розвитку.

«Рада та КМУ мають розробити план, як рухатися до вказаної цілі. Якщо вдасться цього досягти, то це означатиме 500 тис. робочих місць в Україні», - зазначив він.

Серед пропозицій учасників до Плану відновлення економіки – ставка на переробні заводи, радикальне збільшення внутрішнього споживання сталі, кооперація АПК із енергетичним сектором (виробництво біометану) і т.д.

Елла Лібанова, директор Інституту демографії  та соціальних досліджень імені Птухи, наголосила на потребі розробки стратегії розселення населення після війни. Наразі західні регіони України значно перевантажені демографічно та екологічно, водночас як центральні області – мають значний вільний потенціал.

За підсумками комітетських слухань буде сформована робоча група – з числа народних депутатів-членів Комітету, експертів УСПП, Антикризового штабу, ділових та наукових інституцій, які підготують структуровані рекомендації для Верховної Ради і Кабінету міністрів.

Вони ж мають стати основою для засідання Національної ради з питань відновлення України від наслідків війни.