MEDEF International є найбільш значимим представником французького бізнесу, який об’єднує 800,000 компаній всіх розмірів і галузей.
Наразі організація активно опікується питаннями зеленої енергетики, декарбонізації, частиною якої є розвиток і впровадження водневої енергетики.
Дана тематика стала предметом окремої зустрічі між MEDEF та УСПП, участь в якій також взяло керівництво Укргідроенерго, представники Міжнародної Ради з великих електричних систем CIGRE (Conseil International Des Grands RESEAUX Électriques), Центру декарбонізації при УСПП, деякі зацікавлені українські компанії.
Як відзначив президент УСПП Анатолій Кінах, Україні важлива співпраця із партнерами з ЄС у напрямі декарбонізації і «зеленого переходу». Тим паче, що з MEDEF діловий союз має підписану угоду 2002 року, яку, втім, слід актуалізувати.
З цим погоджується головний операційний директор MEDEF, міжнародний координатор Спеціального комітету з водню Богдан Гаденн-Феерчак.
Він висловив готовність як до оновлення чинної угоди, так і до проведення окремого онлайн-форуму українського та французького бізнесу, експертів на водневу тематику.
За його словами, Франція має національну стратегію розвитку низьковуглецевого водню. Відтак, MEDEF International та France Hydrogène (державна структура) вирішили об’єднати зусилля щодо просування французьких компаній водневого сектору за кордоном. Сторони створили Спеціальний комітет компаній, що займаються воднем. Комітет вивчає можливості іноземних водневих екосистем та сприяє визначенню бізнес-можливостей та партнерств на зарубіжних ринках.
У 2021 році партнери вже мали комунікації з українським урядом щодо розвитку водневої енергетики, проте війна перешкодила подальшим дослідженням. Таким чином, зусилля УСПП та Центру декарбонізації по налагодженню системних комунікацій, оцінці перспектив пілотних проєктів в даній царині є своєчасними.
«Ми розглядаємо можливість проведення спільних семінарів щодо впровадження водневих технологій для українських підприємств; участі французьких експертів, компаній з консультативною допомогою (в т.ч. з технічних питань) ; участі французьких інвесторів у проектах водневої енергетики в Україні (разом з українськими банками та третьою стороною, наприклад – Литвою)», -повідомили в УСПП.
Попередньо французьку сторону цікавило 2 питання: чи є можливості використання природнього водню в Україні та яке є бачення стратегії її розвитку: для потреб внутрішнього ринку чи на експорт.
«Від цього залежать інвестиційні плани», - зазначив пан Гаденн-Феерчак.
За словами директора Центру декарбонізації Мирослава Табахарнюка, попередні дослідження свідчать, що частка водню в природньому газі, видобутому в Україні, є незначною (до 5%) і його відокремлення потребує більше ресурсів, ніж синтез.
Щодо стратегії, то тут все визначатиме ринок. Звичайно, Україна зацікавлена в новому джерелі енергії, проте також потребує коштів на модернізацію обладнання, відтак, може експортувати з метою заробітку.
«Ключовими перевагами тут є наявність української ГТС, що може переорієнтуватися з транспортування газу на транспортування водню (потрібні окремі розрахунки), а також українська наука. Остання зараз активно займається дослідженнями вироблення водню з біомаси тощо», - повідомив Мирослав Табахарнюк.
«Укргідроенерго» розповіли про свій пілотний проєкт в даному напрямі, а також зусилля по вивченню міжнародного досвіду.
«Провели масу консультацій із німецькими партнерами, побували на їхніх майданчиках, спілкувалися із профільним Європейським комітетом тощо. Нам вдалося інтегрувати в стратегію компанії даний сегмент, зараз в активній фазі розробка пілотного проєкту», - розповів Олександр Круш, заступник генерального директора «Укргідроенерго».
Проте що перший, що другий доповідач акцентували увагу на тому, що в Україні немає створеної транспортної інфраструктури під водень, виробництва електролізерів, а це необхідно для подальшого руху в даному напрямі.
«Через цілеспрямовані атаки російського агресора на нашу інфраструктуру ми втратили чимало потужностей, і по рівню споживання електроенергії зараз по аналогії із 1970-ми роками. Нам треба проєкти для заміни палива на ТЕС, у тому числі, і на водень. Для цього потрібні експерименти. Також треба самостійно виробляти електролізери – це гарантує наявність обладнання та підтримає вітчизняну промисловість», - наголосив голова технічного комітету ГС «Міжнародної Ради з великих електричних систем CIGRE в Україні» Юрій Бондаренко.
За підсумками зустрічі сторони домовилися актуалізувати меморандум 2002 року, підписавши нову версію, вивчити питання проведення онлайн-форуму, підтримувати робочі комунікації.
e-news.com.ua.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
