Згідно Конституції триває підготовка урядом проєкту держбюджету на 2023 рік, який має бути внесений на розгляд Верховної Ради протягом кількох тижнів.
Такого складного планування не було за всю історію незалежності, адже повномасштабна війна і удари російського агресора по цивільній інфраструктурі, руйнування ним цілих міст призводять до колосальних економічних втрат. Наразі попри допомогу західних партнерів – це і кредити, і безповоротні гранти – бюджет України має дефіцит на рівні 5 млрд. доларів щомісяця.
За таких умов економіка на 80% території України, яка не є тимчасово окупованою та де немає бойових дій, має мобілізуватися та по факту компенсувати існуючі фінансові втрати.
На цьому наголосив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах в ефірі Громадського радіо.
«За серпень ми мали власних надходжень до бюджету – 95 млрд. грн., решта 125 млрд. грн – це зовнішня допомога, внутрішні позики. Зрозуміло, що потрібно максимально розвивати власну економіку, яка в умовах війни є другим фронтом, який прискорить нашу перемогу над рф. На загальному рівні це означає вивірену політику уряду, підтримку національного виробника, зниження фіскального тиску, вирішення проблем експортерів. На персональному рівні – вибір споживачем української продукції на противагу імпортному, підтримку локального бізнесу. Ми в УСПП говоримо про потребу мобілізаційної економіки – і до її поняття входить все вищеперелічене. Необхідно створити умови, щоб промисловість і підприємництво, які працюють попри війну, підвищували свою ефективність, були конкурентоспроможними, забезпечували нові робочі місця», - зазначив лідер ділової спільноти.
Бюджет 2023 року, на його погляд, залишиться значно дефіцитним. Оборона країни продовжується, попереду звільнення тимчасово окупованих територій. Тому щонайменше 40% буде витрачатися на ці цілі. Решта пріоритетів – соціальна політика (пенсії, виплати ВПО, безробітним), проходження опалювального сезону.
«Опалювальний сезон буде складним. Через російського агресора він буде таким не тільки для України, але й Європи, яку кремль марно намагається дістати газовим шантажем. ЄС максимально диверсифікує і заміщає російське паливо, є постачання американського скрапленого газу. Наприклад, скандинавські країни вже закачали в сховище мінімум 80% від потреби блакитного палива і процес триває. Україні вдасться накопичити до початку опалювального сезону мінімум 14,3 млрд. кубометрів. Із врахуванням зниження обсягів споживання, нам цього обсягу вистачить. Звичайно, потрібно робити все для наявності запасу газу і вугілля (по ньому вже є рішення щодо заборони експорту). Все це частина енергетичної, а в комплексі - економічної стратегії. Має бути чітка взаємодія уряду, місцевих адміністрацій, промисловості, експертів тощо», - вважає Анатолій Кінах.
УСПП напрацював пакет пропозицій та продовжує моніторинг і аналітику для уряду з цих питань. Зокрема, йдеться про збільшення газовидобування в Україні, розробку резервного плану імпорту з ЄС в разі зупинки Запорізької АЕС через російських військових (станція генерує до 20% всієї електороенергії в Україні), наявність податкових стимулів для енергоефективних заходів на великих підприємствах (зменшення споживання) тощо.
21 вересня в УСПП пройде чергове засідання Антикризового штабу допомоги бізнесу, до якого традиційно долучаються представники уряду, парламенту, НБУ, Національної академії наук і більше сотні галузевих організацій/великих і малих підприємств. Говоритимуть якраз про планування бюджету на 2023 рік, а також становище з агроекспортом, виробництвом і експортом в гірничо-металургійній галузі.
e-news.com.ua.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
