Документ №7420 наближує українське митне законодавство до законодавства Євросоюзу. Він передбачає подальшу цифровізацію митниці, спрощення перетину кордону для надійних підприємств, надання статусу фінансового гаранта та забезпечення сплати митних платежів.
«Таке рішення має допомогти українським експортерам. Проходження митного контролю – зачасту головний біль для наших постачальників продукції за кордон, адже фізичні черги, прискіпливість до документального оформлення і т.д. займають багато часу. А це ризик зриву контрактів чи невиконання їх в належні терміни. УСПП давно наполягав на спрощенні митного догляду для таких експортерів, як аграрії та гірничо-металургійний комплекс. Зокрема, є питання по організації фітосанітарного контролю в сусідніх країнах ЄС, також необхідно прискорити митні процедури завдяки усуненню подвійного контролю – об’єднати його з колегами по кордону», - зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
У діловому союзі свого часу запропонували уряду забезпечити режим найбільшого сприяння на митниці та в Укрзалізниці для експортних вантажів, що не мають споживчого ринку всередині країни.
На засіданні Антикризового штабу допомоги бізнесу, організованому УСПП за участі представників профільний парламентських комітетів, міністерств, Укрзалізниці, сотні великих галузевих асоціації та підприємств також були прийняті рішення щодо прискорення і збільшення пропускної здатності сухопутних кордонів із ЄС.
«Жорстко скоротити процедури контролю по часу та формальним ознакам на кордоні – кожна тонна вивезеного експорту - то життя української економіки. Пропонуємо поставити нові KPI для митниці та місцевої влади – не збільшення доходів, а збільшення товарообігу в натуральних одиницях (палетах, тонах, машинах, контейнерах). На державному рівні організувати програму підтримки інвестиційних проектів в розширення експортних логістичних потоків (митні термінали, контейнерні термінали, мобільні термінали, термінали насипних вантажів, вагони під європейську колію та інше). Направити всі сили Укрзалізниці на збільшення пропускної здатності за рахунок спрощення процедур і за рахунок розширення потужностей (ремонти колії)», - зазначалося в рекомендаціях для Кабінету Міністрів України.
Нагадаємо, за останні півроку експорт скоротився на 24%. Негативне сальдо торгівлі становило 2,5 млрд дол проти 1,2 млрд дол у першому півріччі 2021 року. Об’єктивні причини – це війна рф проти України, руйнування інфраструктури внаслідок обстрілів агресора.
Найбільше занепокоєння викликає експорт зернових. Попри часткове та обмежене в часі відновлення роботи портів, обсяги постачання агропродукції за кордон йдуть недостатніми темпами. Перше судно Razoni, що покинуло порт, досі не надійшло до покупців, а за повідомленнями західних ЗМІ – і зовсім зникло із радарів.
Через залізничні та автопереходи в бік ЄС вдалося домогтися перевалки в 3 млн. тон в місяць, що все ще 50% від довоєнного експорту морем. Уряд України, західні партнери, ділова спільнота України роблять все можливе, щоб спростити логістику та зменшити черги на кордонах.
УСПП, як і зазначалося, підготував разом із Антикризовим штабом низку пропозицій, до яких долучився і Економічний комітет Сейму Литви та інші партнери.
Частина з них вже в процесі реалізації, але потрібен саме комплексний підхід.
«Митний безвіз з ЄС, що, маємо сподівання, запрацює вже з осені, буде вагомим кроком щодо підтримки нашого експорту і подальшого спрощення імпорту обладнання для критичної інфраструктури, промисловості», - підсумували в УСПП.
e-news.com.ua.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
