Бізнес надав пропозиції уряду щодо плану відновлення економіки

Сукупність втрат для економіки України внаслідок війни зростає. За оцінками НБУ, втрати фізичного капіталу від руйнувань підприємств, житла та інфраструктури сягнули 100 млрд дол., або 50% ВВП 2021 року. Бюджетний дефіцит складає щомісяця до $5 млрд. 

У таких умовах Україна повинна розробити чіткі програми відновлення економіки і цілих галузей виробництва. Очікувано, що в липні цього року міжнародне співтовариство збереться в Швейцарії для обговорення обсягів фінансової допомоги Україні. Ці кошти будуть спрямовані не на підвищення дохідності бюджету, а на конкретні цільові програми відбудови.

На цьому наголосили учасники засідання УСПП і Антикризової ради громадських організацій. Участь в заході взяло більше 170 представників бізнесу, Київської міськдержадміністрації, Національної тристоронньої соціально-економічної ради, заступник міністра фінансів Олександр Кава, заступник міністра стратегічних галузей промисловості Сергій Тихонов та ін.

Учасники відзначили основні проблемні питання економіки воєнного стану. Першочергово і очікувано - це експорт зернових. За березень-квітень він на 67% поступається показнику аналогічний період минулого року. Заблоковані рф морські порти України - виклик не тільки для вітчизняного експорту, але й світової продовольчої безпеки. Над цим працює і уряд, і бізнес-об'єднання. Зокрема, УСПП провів відповідні перемовини із посольством Молдови в Україні, Роботодавцями Польщі, Економічним комітетом Сейму Литви. Є деякі позитиви в даному напрямі. Зокрема, планується відновити рух вантажних поїздів на ділянці залізниці Березино (Україна) – Бесарабська (Молдова).

Другим проблемним питанням є доступ виробників до кредитних ресурсів. Бізнес турбує відсутність компенсаторних механізмів після підняття облікової ставки НБУ з 10% до 25%. Дохідність сертифікатів Нацбанку та ОВДП конкурують із потребами підприємництва і промисловості в дешевих кредитах.

“Кредитування реального сектору економіки в Україні знижує свої масштаби”, - констатував президент УСПП Анатолій Кінах.

Ділова спільнота наполягає, щоб уряд та Нацбанк вжили спільних заходів щодо підтримки виробників і експортерів. Йдеться про збереження чинних та впровадження  нових спрощених  механізмів доступу до фінансових ресурсів,  збільшення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (наразі  120 календарних днів) з урахуванням ускладненої логістики, автоматичне повернення ПДВ тощо.

У процесі релокації підприємств варто більш активно використовувати можливості  індустріальних парків, стимулюючих умов щодо приєднання до інженерних мереж. Зокрема, на час дії воєнного стану енергопостачальним компаніям рекомендовано не застосовувати для релокованих підприємств вимогу сплати нарахувань за додатково встановлену потужність споживання електроенергії.

До настання осінньо-зимового періоду державі слід розробити  та реалізувати  цільову  програму забезпечення житлом тих українців, які втратили його через напад рф.  Зокрема, потрібне закінчення будівництва, що знаходиться на завершальній стадії, оцінка вторинного ринку, оренди, задіяння гуртожитків.

З метою підготовки до опалювального сезону в умовах воєнного стану треба розробити стратегію скорочення споживання імпортного газу, збільшити частку ВДЕ.

Учасники засідання підтримали звернення до уряду щодо спрощення тимчасового виїзду  персоналу українських підприємств за кордон в рамках виконання зовнішньоекономічних контрактів, бізнес-зустрічей. Це здійснюватиметься під гарантії підприємства і персонально його представників про обов'язкове повернення в Україну впродовж визначеної кількості днів.

Повертаючись до експортної логістики, значне навантаження є на пункти пропуску. За твердженнями Асоціації автомобільних перевізників АСМАП, ще кілька днів тому на пункті пропуску “Ягодин” стояла 40-кілометрова черга з 2 тис. автівок, значна частина - експорт. УСПП виступає за прискорення реконструкції міжнародних автомобільних пунктів пропуску «Краківець» (пасажирська частина) та «Шегині», на які вже виділено фінансування польською стороною.

Ці та інші пропозиції буде деталізовано та направлено на розгляд Офісу президента, Кабміну, Нацбанку та Верховної Ради. Бізнес звертає увагу влади на необхідності швидких скоординованих дій та діалогу задля вирішення гострих проблем економіки воєнного часу.