Промислова інфляція в Україні побила історичні рекорди

У жовтні вона досягла позначки у 57%. Зростання цін відчують на собі кінцеві споживачі, причому в сфері продукції агропереробки це вже відбулося: подорожчали олія, цукор та інші товари  категорії. Але більш загрозлива ситуація для самого бізнесу, який стає нерентабельним при такому розриві із споживчою інфляцією, яка в річному вимірі поки на рівні 10,9%.

На цьому наголосили в Українському союзі промисловців і підприємців.

«Промислова інфляція – це ріст вартості затрат для бізнесу. Ця цифра зараз безпрецедентна. Навіть у кризовому 2015 році інфляція була на кілька пунктів нижчою. Що це означає? Виробництво буде поступово скорочуватися. Бізнес не зможе інвестувати в модернізацію, створення нових робочих місць. Це відкладена проблема, можливо, не настільки очевидна прямо зараз, але вже в наступному році вона відіб’ється на показнику ВВП, платоспроможності громадян та трудовій міграції», - переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.

Лідер ділової спільноти нагадав, що уряд спланував бюджет на наступний рік із дефіцитом в 3,5%, така ж вимога і МВФ, що після річної перерви виділив Україні кошти. Такого показника в нинішніх умовах досягти реально, питання лише в тому, яким чином. Скоріше за все, залишаться гостро недофінансованими програми розвитку для стратегічних галузей промисловості, освіта, медицина тощо. Інший варіант – «протягнути» скандальний законопроєкт №5600 як джерело наповнення бюджету через посилення податкового тиску на підприємців.

«Цей сценарій – найбільш негативний з точки зору перспектив економічного розвитку країни», - наголошує Анатолій Кінах.

Зусиллями УСПП, роботодавців, Антикризової ради громадських організацій, позиції інших ділових асоціацій законопроєкт №5600, що готувався до розгляду в ІІ читанні, був знятий з порядку денного. Він потребує кардинального доопрацювання. Втім, досі залишаються ризики його голосування в авральному режимі «під бюджет».

«Ми проаналізували досвід європейських країн, США тощо. Через пандемію коронавірусу і аномальний ріст цін на енергоресурси постраждала не тільки українська економіка. Але західні партнери не бояться тимчасово нарощувати дефіцит бюджету, при цьому субсидіюючи програми підтримки бізнесу, самозайнятості, збереження робочих місць. Цим вони створюють подушку безпеки на майбутнє. Україна натомість бере на себе незрозумілі зобов’язання, які в реальності буде важко виконати. У тому ж меморандумі з МВФ йдеться про відмову від обмежень на ринку газу (фіксованих річних тарифів), що призведе до росту тарифів», -  зазначив президент УСПП.

У діловому союзі пропонують уряду прийняти Програму діяльності спільно із бюджетом 2022. Це дасть змогу спланувати антикризові дії на енергоринку і головне – передбачити на них ресурси.

Йдеться про:

- укладання довгострокових договорів куплі-продажу і постачання газу;

- впровадження цільових програм з модернізації обладнання та/або заміщення газу як енергоресурсу;

- сприяння збільшенню обсягів видобутку природного газу на такому рівні, який би дозволяв спрямувати його також на потреби промисловості;

- здійснення прогнозів впливу на найбільш вразливі від цін на газ галузі з метою визначення інструментів адресної підтримки.

Також не перший рік УСПП напостоює на розширенні програми «Доступні кредити 5-7-9», якої явно недостатньо для потреб промисловості і бізнесу.

Форми адресної підтримки від держави – у разі збереження робочих місць впродовж найближчих 2 років підприємець отримує позику під 0%. У разі створення нових з оплатою праці за ринковими цінами – має право не повертати кредит.

«Ці та інші програми впроваджуються в ЄС ще з 2020 року. Так само є і компенсаторні механізми через зростання вартості енергоресурсів (до прикладу, в Нідерландах). Через це український виробник значно втрачає в конкурентоспроможності, адже, не маючи системної антикризової підтримки з боку держави, скорочує всі видатки на розвиток, змушений піднімати ціни на свій продукт. Подекуди, якщо маржа між затратами і оптово/роздрібними цінами критично скоротилася, такі підприємці зупиняють виробництво», - підкреслив Анатолій Кінах.

Нещодавно до уряду та Офісу президента була спрямована резолюція спільного засідання УСПП і АРГО, участь в якому взяло більше сотні представників різних галузей економіки. В ній ділова спільнота виклала своє бачення проходження кризового періоду і виходу економіки на сталий розвиток.