УСПП: 8 тисяч бізнесу не допоможуть, потрібна комплексна антикризова програма

Карантинні заходи впливають на економіку неоднорідно. Деякі галузі відчули незначний негативний вплив – АПК, до прикладу. Транспорт, туризм, сфера послуг, громадського харчування тощо – постраждали найбільше. Так, за підрахунками експертів зі сфери ресторанного бізнесу, цей ринок у минулому році втратив майже 6 мільярдів гривень.

За даними УСПП, найбільше постраждало мале підприємництво, котре не мало значних обігових коштів та запасу міцності. Такий бізнес повідомляє про падіння доходів подекуди до 50% у порівнянні із докарантинним періодом. Це серйозні цифри – за ними стоїть реальна платоспроможність населення, котра і так є найнижчою в Європі, а що головне – робочі місця.

За останній рік найбільше закрилося складських ФОПів – 11 тис, зі сфери гуртової торгівлі – майже 6 тис тощо. Водночас, наприклад, у напрямі кур’єрської доставки було відкрито 2,8 тисячі ФОП (дані порталу Опендатабот).

За попередній рік роботу втратили тисячі українців. Чисельність безробітного населення становила 1,6 млн. осіб. Зокрема, 17% робочої сили на піку карантину перебували у стані прихованого безробіття – це дослідження Центру Разумкова. За підрахунками УСПП, який використовує методологію Міжнародної організації праці, рівень безробіття в Україні може сягати і 2 млн. 

На фоні цього анонсовані виплати ФОПам у розмірі 8 тис. грн. є скоріше інформаційним приводом для новин, ніж реальною допомогою бізнесу.

Таку думку висловили в Українському союзі промисловців і підприємців.

«Звичайно, будь яка сума для підприємництва не зайва. Проте масштаб цієї допомоги не співставний із тими викликами, з якими стикнулася економіка. УСПП, ділові асоціації весь 2020 рік і нині напостоюють на прийнятті комплексної антикризової програми підтримки бізнесу, а також окремого плану дій по відновленню економіки від наслідків пандемії. Такі програми вже рік діють в розвинених країнах світу, у нас же ухвалюються спорадичні та несистемні рішення. Відтак і ефект їх вкрай незначний. Окрім того, потрібна програма діяльності Уряду, якої немає вже другий рік поспіль, в якій були би систематизовані такі антикризові заходи», - наголосив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

Нагадаємо, щоб отримати навіть таку незначну допомогу від держави, підприємець має підпадати під низку умов: надати дані, що його бізнес зазнав втрат від впровадження карантину, бути зареєстрованим (вести діяльність) в так званих червоних зонах, сплачувати податки впродовж останніх місяців тощо.

В діловому союзі представили свої пропозиції першочергових заходів. Тут давно проаналізували механізми підтримки підприємництва, що застосовуються в ЄС, США, країнах Азії. При цьому адаптували їх до реального стану справ і фінансових можливостей українського бюджету.

«Першочергово – це спрощення доступу до фінансових ресурсів. Причому за справді антикризовими ставками, які б коливалися від 0 до 5% максимум. Європейська практика наступна: якщо підприємець зберігає не менше 80% свого штату, йому доступні середньострокові позики під 0%. Якщо він зберігає штат ще впродовж найближчих 2 років – може не повертати антикризовий кредит, держава бере на себе ці гарантії. Ми могли б реалізувати принаймні першу частину цього підходу. Брак обігових коштів, зрив замовлень та невиконання фінансових планів змушує бізнес скорочувати робочі місця або йти на накопичення боргів по заробітній платі», - зазначив президент УСПП.

Так, найбільше заборгувала промисловість – 2,2 млрд.грн. По малому бізнесу таких чітких даних немає, тут оптимізують штат різними засобами – неоплачувані відпустки, «сірі» зарплати тощо. Відтак, відсутність реальної підтримки від держави – не фінансової, а хоча б на рівні створення сприятливих умов – штовхає економіку в тінь.

Багатьом представникам бізнесу на відновлення знадобиться 2 роки, а подекуди і більше. Тому всі заходи, пропоновані на державному рівні, повинні бути розраховані саме на середньо- і довгострокову перспективу, підсумували в УСПП.