Для розвитку водневої енергетики потрібна чітка державна стратегія, дієве законодавство, стимули та запуск пілотних проєктів

Про це йшлося на засіданні робочої групи «Водневі технології та воднева інфраструктура, як невід’ємна складова розвитку декарбонізованого енергетичного потенціалу України».

Захід відбувся у Комітеті ВРУ з енергетики та ЖКП під головуванням народного депутата Юрія Камельчука і за участю представників Міненерго, Держенергоефективності, профільних асоціацій, інститутів НАН України, бізнесу, експертного середовища.

Відкриваючи засідання, Юрій Камельчук наголосив на важливості створення робочої групи: «У разі розвитку водневої індустрії, Україна може стати власницею розвиненої та кліматично-нейтральної економіки».

У свою чергу, т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура презентував перспективи розвитку водневої енергетики: «Важливо, що у своїй Водневій стратегії до 2050 року ЄС виділив Україну як пріоритетного партнера. Цілі ЄС – дуже амбітні. До 2030 року планується наростити 40 ГВт потужностей електролізерів, досягнувши виробництва 10 млн т водню у рік».

Не втрачаючи часу, Європейською економічою комісією ООН за підтримки Міненерго та Держенергоефективності проведено дослідження потенціалу розвитку водневих технологій в Україні. Його результати підтвердили переваги та можливості розвитку цієї галузі.

Костянтин Гура наголосив, що для запровадження водневого ринку необхідно:

-        підготувати законодавчу базу,  імплементувати існуючі в Європі та  розробити національні стандарти з виробництва, транспортування, зберігання та використання водню;

-        запровадити державну підтримку ти стимулювання;

-        реалізувати пілотний проєкт з виробництва «зеленого» водню;

-        здійснити заходи щодо розбудови інфраструктури транспортування водню;

-        врегулювати питання зменшення ризиків повернення інвестицій.

На важливості прозорого та зрозумілого законодавчого поля, а також стимулюючих механізмів наголосили і представники бізнесу та експертного середовища.