Чому відпочивати в Україні дорожче, ніж за кордоном

Карантинні заходи максимально сильно вдарили по туристичній галузі – і в світі, і в Україні. Але, наприклад, Євросоюз має намір виділити 375 млрд євро на відновлення туристичної галузі та перезапуск відповідних бізнесів. В Україні ж поки допомагають тільки на законодавчому рівні, а не грошима – 22 червня був прийнятий закон №3377, покликаний підтримати туризм та інші креативні сфери, які постраждали через обмежувальні заходи, пов'язані з поширенням COVID-19. Зокрема, передбачається звільнити туроператорів від сплати туристичного збору, ПДВ та інших податків, ввести пільги на оплату оренди землі.

До коронакризи українці поступово ставали мандрівної нацією – тільки в 2019 році повітряний пасажиропотік зріс більш ніж на 30%, а всього протягом минулого року українські прикордонники здійснили оформлення та перевірку документів рекордної кількості громадян – більше 102 млн осіб. «І це не дивно, індекс українського паспорта зростає з року в рік і сьогодні він знаходиться на 43 місці. Така свобода пересування і часто дешевший, простий в організації, і не будемо приховувати, цікавий відпочинок схиляв людей до вибору закордону», – зазначає Андрій Рижиков, СEO і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution.

У жарті про те, що відпочинок в Затоці коштує дорожче, ніж у Туреччині, тільки частка жарту. Хоча, здавалося б, все повинно бути з точністю до навпаки. «Дуже багато місць розміщення, особливо біля моря або в горах, у нас побудовані з максимальним порушенням норм – по відступами, інженерному забезпеченню, пожежкою, в цілому по інфраструктурі. Роблять дійсно що попало і намагаються продати за нечуваними цінами», – пояснює Андрій Рижиков.

Серед причин експерт називає яскраво виражену сезонність, побори і прагнення бізнесменів до швидкої окупності - все це закладається в собівартість і в кінцевому рахунку впливає на підсумкову вартість для споживача.

«Коли європейці приїжджають в Україну, у них шок від наших цін. Вони кажуть: ну як так, ми в Європі не можемо собі таке дозволити, при тому, що у нас доходи зовсім інші. Для них витрачати 100 євро в день на відпочинок – це вже багато, а у нас номер коштує 300 євро і готель забитий. Українці звикли витрачати на відпочинок багато, часто останні гроші, а часом навіть кредитні – гуляють як в останній раз. Тому яким би цінник не був, все одно знайдеться споживач. Адже якщо є попит, обов'язково буде пропозиція», – додає Андрій Рижиков.

Щоб розірвати це замкнене коло, потрібно три речі: системний споживач, системна пропозиція і системна підтримка від держави. «Перший пункт уже практично сформувався, просто до карантину споживач вибирав закордон, а ось другий без третього нікуди. Без вливань і підтримки держави у нас так і залишаться поганенькі готелі за нечуваними цінами, а українські туристи, як тільки їм дозволять, відразу ж поїдуть за кордон через краще співвідношення ціна-якість. Потрібно зрозуміти, що всі вкладення в туристичний бізнес повертаються сторицею – у вигляді податків і постійного вливання витрачених грошей в економіку. У цьому секторі працює дуже багато самозайнятого населення – вони не пакують зароблені гроші в офшори, вони витрачають їх на місці», – резюмує Андрій Рижиков.