Як покращити врожайність у посушливих умовах та вберегти природу

На базі приватного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе, що на Харківщині, пройшов шостий із десяти тренінгів в рамках проекту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», за фінансування Глобального екологічного фонду.

Господарство імені Фрунзе вже протягом 21 року застосовує ґрунтозберігаючий поверхневий обробіток, без використання плуга, в тому числі і для заробки органічних добрив. За досягнутим рівнем урожайності культур господарство є одним з лідерів на Харківщині.

Однак перед господарством, як і перед іншими агровиробниками на цій території, стоїть серйозний виклик – посухи. Саме тому більше півсотні учасників побували на тренінгу, аби в теорії почути та на практиці побачити як потрібно обробляти землю в посушливих умовах.

Глобальне потепління, зниження родючості ґрунту вдвічі за останні 100 років, деградація земель, зменшення кількості людей, залучених до ведення сільського господарства, подорожчання  виробничих ресурсів (техніка, паливо, добрива, засоби захисту рослин) – це все, на думку Миколи Косолапа, експерта ФАО та доцента кафедри землеробства та гербології НУБІП України, є серйозною загрозою для забезпечення людства продовольством у наступні десятиліття.

Ведення сільського господарства на засадах сталого розвитку, що дозволить підтримувати продовольчу безпеку, не шкодити екології та бути економічно ефективним для виробників є глобальним завданням. І саме ґрунтозберігаюче землеробство, переконує учасників М. Косолап, є отією довгостроковою стратегією.

Воно передбачає три основні принципи. Перший – біорізноманітність, або сівозміна, причому одна з культур повинна бути бобова. Другий – земля повинна бути постійно під покривом культур, або під вегетуючими культурами, або під рештками рослин. І третій принцип – мінімальне втручання, або мінімальний обробіток ґрунту. Це основні принципи, аби земля не погіршувалась, а покращувалась, що, в свою чергу і покращить врожайність.

Продовжив теоретичну частину тренінгу Микола Шевченко, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри землеробства ім. О.М. Можейка Харківського НАУ ім. В.В. Докучаєва. На його думку, основними причинами зменшення родючості ґрунтів внаслідок інтенсивного суцільного обробітку ґрунту є прискорення процесу мінералізації, підсилення емісії вуглецю та розвиток ерозійних процесів.

За прорахунками науковців, застосування безполицевого та нульового обробітків покращує водостійскість та вітростійкість структури ґрунтів на 3-7% та підвищує захисну ефективність поверхні ґрунту на 10-30%. «Але впровадження будь-якого мінімального обробітку ґрунту має передбачати періодичне розущільнення ґрунту глибоким або надглибоким розпушуванням, не рідше одного разу за 3-4 роки» - додає Шевченко.

Під час практичної частини учасники побачили ефективність застосування різних систем обробітку ґрунту на господарстві, їхню агротехнічну та економічну ефективність, а також екологічну прийнятність. Також учасники оглянула поля після збирання ранніх ярих зернових культур (озима пшениця), поля після збирання пізніх ярих культур (кукурудза, соя, соняшник) та обговорили особливості вирощування, підготовки ґрунту під посів озимих культур, обробітку ґрунту після збирання соняшника.

Наступний тренінг Школи фермера запланований на жовтень. Нагадуємо, що найактивніші учасники тренінгів ФАО отримають можливість долучитись до міжнародних практик та пройти стажування у передових міжнародних ізраїльських фермерів і науковців у сфері ґрунтозахисних технологій та раціонального природокористування.