Міста втратять бюджети розвитку без енергопланування - експерти

28 листопада на IV засіданні Клубу Енергоефективності його учасники обговорили виклики, що стоять перед українськими містами на шляху муніципальної реформи теплопостачання.

Модернізація системи теплопостачання міста є одним з пріоритетних завдань для кожного муніципалітету: для прикладу, в Києві, теплова енергія в 2016 році складала близько 80% всіх витрат на енергоресурси в бюджетній сфері. Як зазначив Сергій Костирко, радник з питань енергоефективності заступника Київського міського голови, основними споживачами тут є заклади освіти та медицини, що використали близько 92% всіх ресурсів теплової енергії.

Поряд із тим, поширена практика серед українських міст, спрямована на теплову модернізацію окремих закладів бюджетної сфери (школи чи лікарні), виявляється довшим та, зрештою, дорожчим варіантом, ніж модернізація установ за принципом “лотів”, коли одразу реалізується модернізація низки різнопланових бюджетних установ. Про це, посилаючись на досвід Словаччини та, ширше, ЄС, розповів Карел Хірман, енергетичний експерт з групи радників з підтримки реформ при Кабінеті Міністрів України. Він зазначив, що при такому підході муніципалітетам легше знайти якісного виконавця робіт, а також вдаліше спланувати витрати з розрахунку на один об’єкт.

Брак фінансування, що зазвичай називається основною перепоною на шляху впровадження комплексу енергоефективних заходів, експерти пов’язали радше з відсутністю досвіду муніципалітетів у залученні коштів та нестачею спеціалізованого персоналу або консультантів. З огляду на це Проект USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» надає допомогу містам-партнерам у розробці енергетичних стратегій та проектної документації. «Європейські банки шукають сьогодні, куди інвестувати кошти, але міста в більшості просто не можуть надати проектну документацію. Хоча є й позитивні приклади: Європейський Інвестиційний Банк (ЕІБ) профінансує проекти розроблені за нашої участі в п’яти містах-партнерах», - розповів Антон Шапковський, провідний експерт з питань сталої енергетики Проекту.

Істотною умовою сталого прогресу в реформі міського теплозабезпечення є встановлення чітких довготермінових індикаторів щодо того, куди муніципалітет хоче, зрештою, прийти. Андрій Берестян, генеральний директор компанії Danfoss (Україна) зауважив, що усталеною європейською практикою є затвердження планів з щорічної реконструкції не менше 3% площі муніципальних будівель, що опалюються. Загалом, до 2050 всі існуючі будівлі в ЄС мають вийти на нульовий рівень споживання енергії. “Це дуже амбітні плани, але вони чітко показають пріоритети європейських міст”, - зазначив пан Берестян.

Загалом, експерти зійшлися в тому, що альтернатива реформі енергопостачання - утримання приватних енергетичних монополістів, що для малих міст фактично означає відсутність коштів на бюджети розвитку.