«Публічний аудит» оцінив наслідки блокади Донбасу

Останні дні – тільки й мови, що про результати блокади Донбасу для економіки України. Поки Кабмін завершує оцінку її впливу, а міжнародні кредитори паралельно здійснюють свою, «Публічний аудит» вивчив ключові соціально-економічні наслідки блокади для країни в цілому, підрахував суми збитків та пояснює, чому повне припинення господарських зв’язків із неконтрольованою територією небезпечне насамперед для економіки України. Про все, як завжди, виключно мовою цифр, так-от:
100 тис. людей можуть опинитися без роботи;
100 млрд грн (4%) позбудеться ВВП країни, який і без того не зростає, а тільки падає;
на $ 2 млрд збільшиться валютний голод через падіння надходжень валютної виручки в країну з продукції, яка виробляється на непідконтрольних територіях;
6,5 млрд грн та 15 млрд грн – прямі збитки українських підприємств для енергетики й металургії відповідно, які зав’язані на потужностях на непідконтрольних територіях.

Втрати промисловості

✓ Енергетика

У зоні АТО перебуває 85 шахт усіх форм власності – це 57 % від їх загальної кількості в Україні. Із них на 60 шахтах добувався антрацит, майже 70 % якого (12 млн тонн) йшло на збагачувальні фабрики, що випускають кінцевий продукт для електростанцій – вугільний концентрат.

Енергетика України не може функціонувати без антрациту, оскільки сім із 14 ТЕС, які на рівні з АЕС є основними виробниками електроенергії в країні, працюють на антрациті, інші – на газовому вугіллі. Вартість антрациту з Донбасу становить $ 65, імпорт із ЄС з доставкою на ТЕС коштуватиме понад $ 100 за тонну – переплата становитиме $ 600 млн.

Крім того, не треба забувати, що вітчизняні ТЕС, які працюють на енергетичному вугіллі, будуть вимушені підвищити собівартість електроенергії. Йдеться мінімум про 6,5 млрд грн (33,4 млрд грн (електрична енергія, випущена в оптовий ринок у 2016 р.) * 0,65 (складова вугілля) * 1,3 коефіцієнт подорожчання + 33,4 * 0,45 інша складова), і ці суми в майбутньому обов’язково віддзеркаляться в платіжках  споживачів.

✓ Металургія

Більшість промислових груп, що працює на території України, є вертикально інтегрованими. Це означає, що порушення поставок сировини між підприємствами групи може призвести до банкрутства всієї групи.

Крім того, заміна дефіцитного коксівного вугілля на зарубіжних ринках збільшить витрати для підприємств, які перебувають на контрольованій території, що зумовить неконкурентноспроможність вітчизняної продукції на міжнародних ринках.

Як приклад, лише за один місяць Авдіївський коксохімічний завод недорахувався 178 млн грн  (блокуються поставки коксівного вугілля з ПАТ «Краснодонвугілля» та проблеми з поставками електроенергії з Зуєвської ТЕС), у свою чергу дефіцит коксу призвів до того, що Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча щодня зазнає 4 млн грн збитків ($ 4 млн у місяць); Маріупольський меткомбінат «Азовсталь» через критичне зниження поставок сировини зазнає збитків у $ 3,5 млн.

При поточних цінах на метал наша металургія й гірничо-рудні компанії можуть недоотримувати експортної виручки на суму близько $ 250–300 млн на місяць.

Ріст безробіття

Окрім окреслених прямих збитків від ізоляції Донбасу, не слід забувати про можливі наслідки дій блокадників, які вимірюються людським капіталом. Так, на сьогодні діє понад тисяча підприємств (де працює понад 125 тис. працівників), що перебувають на контрольованій українською владою території, але пов’язані виробничим циклом із підприємствами, територіально розміщеними на території ОРДЛО.

Якщо ці люди втратять роботу, безробіття в Україні зросте до 10,4 %. Відповідно, перед владою постане потреба збільшувати фонд з виплати по безробіттю, а це – майже 4 млрд грн із бюджету.

Падіння гривні

У 2017 році Україна має виплатити $ 1,08 млрд за  зовнішніми запозиченнями. В умовах зменшення необхідної валютної виручки (мінус $ 3,5 млрд), враховуючи наступну емісію гривні для забезпечення виплат із безробіттю та ще цілу низку факторів, гривня може знизитися до рівня 71 грн за долар.

Прогнозний курс долара США на 2017рік = Грошова маса (292,7 (агрегат М0) + 197*15 % (відтік депозитів)+ 56 (дофінансування субсидій) + 12,8 (збільшення фонду оплати праці) + 98,6 (погашення ОВГЗ) + 4 (збільшення фонду з безробіття, результат блокади) + 77,5 (фінансування дефіциту) + 15 (підтримка ліквідності банків)) / Міжнародні резерви (15,54 (золотовалютні резерви) – 2,7 (дефіцит поточного рахунку) – 3,5 (втрати від експорту від блокади) – 1,12 (міжнародні виплати та виплати МВФ) = 71,4 грн/долар.

«Крім того, що на вулиці може опинитися сотня тисяч людей, крім падіння ВВП та вкрай небажаного скорочення валютного виторгу, ми можемо абсолютно серйозно втратити вітчизняну металургію і хімію як світових конкурентів – ці галузі, а вони займають левову частку в нашому валовому продукті, зруйнуються просто тому, що наші західні партнери не захочуть працювати з форс-мажорною державою – їм це буде ні нецікаво, ні не вигідно. Нагадую, що узаконив усе це – президент. Адже саме він як Голова Ради РНБО днями підписав указ про транспортну блокаду ДНР і ЛНР», – Максим Гольдарб, керівник «Публічного аудиту».