Шановні Прем’єр-міністре, пані та панове!
Ми провели дуже конструктивну зустріч. Я знаю, що дипломати завжди говорять про конструктивну зустріч, коли їхні погляди діаметрально розходяться, але цього разу обмін думками відбувся, ґрунтуючись на взаємній згоді.
Сьогодні ми обговорили – і це питання викликає у мене неабияке занепокоєння – ситуацію у східній Україні. Прем’єр-міністр пояснив мені, що насправді відбувається у зоні конфлікту.
Натомість друга частина нашої розмови була присвячена наданню Україні другого траншу допомоги. І я мушу сказати: оскільки за останні два-три роки Україна впроваджує більше реформ, аніж за попередні 20 років, а також те, що уряд України представив парламенту законопроект про скасування заборони на експорт лісу-кругляка, – це все для мене є достатньою умовою для надання 600 млн. євро, на які чекають українці.
Це буде зроблено протягом наступних тижнів. Адже я вважаю, що, коли ми пересвідчилися у реформаторських зусиллях України, українці мають право отримати щось навзамін. І перше рішення, яке ми разом прийняли цього ранку – хоча я прийняв його ще вчора ввечері, – це те, що ми маємо виділити другий транш протягом наступних тижнів.
Ми підтримуємо Україну – не лише у її конфлікті з Росією, але й у значно ширшому сенсі. У наших інтересах, аби всі – не лише сусіди, але переважно саме вони – шанували суверенітет України. У нас склалося стратегічне партнерство з Україною, і наші майбутні відносини розвиватимуться у цьому напрямі.
Мені було дуже приємно провести другу зустріч з Прем`єр-міністром України; і я мушу сказати, що він нагадує мені мене самого: адже коли я був молодим, то організовував перший саміт між Європейським Союзом і Україною. Це було 5 вересня 1997 року. Я якраз був у його віці; це саме той вік, коли молоді чоловіки плекають украй амбітні сподівання.
Ледь також не забув сказати, що ми, безперечно, обговорювали тему візової лібералізації – яка відбудеться напередодні літа.
Дякую!
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
