Для стабілізації курсу гривні необхідна якісна, системна фінансово-економічна політика

Курс національної валюти, що почав знижуватись з початком осені, критично залежить від обсягів притоку в країну іноземної валюти. «Заманити» її в Україну можливо трьома шляхами: через збільшення виручки від експорту, інвестиційні капітали та кредити від міжнародних донорів. Розраховувати та робити ставку лише на останнє (МФВ має вирішити найближчим часом щодо чергового траншу Україні) – пасивна політика. Дбати треба про зростання експорту, «приплив»  інвестицій в переробні галузі, оскільки поки що  більше 40% валюти в країну заводить аграрний сектор, ціни на продукцію якого продовжують падати. Таку думку висловили в УСПП та Антикризовій раді громадських організацій.
«Сировинні ринки в світі продовжують «дешевшати» –  наприклад, вже третій рік триває падіння цін на зерно, в лідери-експортери якого вибилася Україна. Цей показник на 7,4% нижче рівня минулого року. В той же час Україна продовжує робити ставку на сировину та міжнародні кредити, закладаючи основу для подальшого знецінення національної валюти», – переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.
 «Гривня не має бути заручником однобокої експортної політики (чи її відсутності). Згідно з даними Держстату, в 2000 році на продукцію АПК доводилося 9,4% від загального обсягу експорту, а за підсумками першої половини 2016 року – цілих 40,8%. Негайно потрібно міняти структуру експорту з дрейфом в бік переробної, машинобудівної  та іншої промисловості, сфери інноваційних технологій, послуг тощо», – наголосив лідер ділової спільноти України.
Іншим пріоритетом має стати формування сприятливого інвестиційного та ділового клімату в країні. Це цілий комплекс заходів – подальша дерегуляція бізнесу, прийняття зрештою ефективних податкових змін, доступність бізнесу до кредитних ресурсів (подальше зниження кредитної ставки НБУ до  15,5% не наблизило кошти до бізнесу), зняття важких до виконання норм (термінів і обсягів) повернення валютної виручки.
«Рішення не випускати валютну виручку інвесторів за кордон, що діяло до недавнього часу, «драконівські» терміни для національних виробників НБУ  – політика, спрямована не на розвиток. Лише активізація діяльності підприємств, інвесторів – як внутрішніх, так і зовнішніх – активізує циркуляцію та притік іноземної валюти в країну. А це один із основних факторів зміцнення гривні та економіки в цілому», – резюмував Анатолій Кінах.