Бути чи не бути? Питання розвитку IT-галузі в Україні

У Парламенті приймуть фундаментальні закони, які чітко визначать план розвитку IT індустрії.

28 березня 2016 року у Будинку Спілки письменників України відбувся круглий стіл «Готуємось до дня ІТ у Парламенті», в рамках якого обговорили необхідність прийняття фундаментальних законів, які дозволять чітко визначити подальші кроки розвитку IT галузі. Захід відбувся за ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, а також за підтримки Українського центру сприяння інвестиціям і торгівлі та Американської торговельної палати в Україні.

В роботі круглого столу взяли участь Олександр Данченко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку, Дмитро Шимків, Заступник Глави Адміністрації Президента України, Елліна Шнурко-Табакова, Голова Правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України та багато інших впливових представників бізнесу та громадськості. Модератором заходу виступила Тетяна Сліпачук, Голова Правління Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі (ITFC).

В рамках заходу учасники обговорили низку законопроектів, зокрема «Про електронні комунікації» (№3549-1), «Про доступ до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж» (№4159), «Про радіочастотний ресурс», «Про кібернетичну безпеку» та «Про внесення змін до деяких законів України (щодо обробки інформації в системах хмарних обчислень)» (№4302). А саме – як їх реалізувати, щоб вони працювали, а не залишились черговими розробками на законодавчому рівні?

«Потрібні системні зміни», – впевнений Олександр Данченко, Голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку. – Він зазначив, що ці п’ять законопроектів повинні докорінно змінити галузь і надати їй нового подиху, адже законодавство у сфері інформаційно-комунікаційних технологій не змінювалося протягом останніх 20 років. «А зміни, що були внесені близько 12 років тому, були скорше лобістськими, аніж системними». Окрім того, пан Данченко зазначив, що не менш важливою у цьому контексті є впровадження адміністративної реформи галузі, адже в державі немає органу виконавчої влади, який би міг імплементувати вищезазначені закони.

У свою чергу, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків підтвердив, що саме технології забезпечують прозорість, ефективність діяльності влади та нормальний діалог з громадськістю. «Хмарні технології б'ють по руках корупціонерів», – додав він, посилаючись на досвід проекту Prozorro. IT-галузь є надзвичайно серйозним пластом економіки, адже вона зростає на 25% протягом року, формує ВВП (майже 4%). Окремо пан Шимків акцентував увагу на зацікавлення українським IT-ринком з боку міжнародних партнерів. Адже якщо говорити про інвестиції – то це 90 тисяч IT фахівців (№ 1 В Європі), 1 000 IT-сервісних компаній, більше 100 центрів дослідження та розробки. Окрім того, багато компаній світового масштабу проводять дослідження та розробки саме в Україні. Також пан Дмитро окремо зупинився на тому, що закон про електронні комунікації дає спрощення початку діяльності на ринку телекомунікацій, відміну ліцензування певних видів діяльності та мінімізує втручання регуляторів діяльності. Він підкреслив, що іноді навіть хороші закони повністю нівелюються підзаконними нормативно-правовими актами.

«Без ідеології інформаційного суспільства впровадження технологій не вийде, – висловила свою думку Елліна Шнурко-Табакова, Голова Правління Асоціації підприємств інформаційних технологій України. Вона зауважила, що ринок, який впроваджував у бізнесі багато різних рішень оптимізації ефективності процесів, і є провайдером змін та реформ для держави. «Є безліч закритих даних, які знаходяться у кам'яному столітті та їх потрібно забезпечити сучасними рішеннями і модернізацією закону», – наголосила вона, коментуючи поданий на минулому тижні законопроект №4302. У справах державного значення, коли потрібно приймати оперативні та гнучкі рішення, країна на даному етапі так діяти не спроможна – у контексті збору та поширення інформації, кібератак, різних рівнів державної таємниці.

Пані Шнурко-Табакова зазначила, що існує величезна кількість сучасних технологій, які допомагають використовувати хмарні технології, передачу даних, захищені канали в захищених сховищах з урахуванням тієї специфіки, яка потрібна в кожному окремому питанні. І в жодному разі це не повинно залежати від людського фактору або непрозорості при формуванні.

«Згідно зі стратегією кіберзахисту, ми створюємо Єдиний ЦОД резервного зберігання всіх реєстрів в одному місці, – продовжила тему кібербезпеки та використання хмарних обчислень Тетяна Попова, член правління Інтернет-асоціації України. – Ми з цим боролися всієї галуззю ще після Помаранчевої Революції. Що це таке? Це одна точка зберігання всіх реєстрів і хтось один буде це, цікаво, контролювати?».
Віктор Валєєв, директор Асоціації «IT України», відзначив, що має бути інвестиційна стратегія розвитку держави – це стратегія, в котрій робиться стрес-тест для кожної галузі; коли дивляться, як те чи інше законодавство, і ті чи інші зміни до Податкового кодексу (наприклад), впливатимуть на кожну галузь. І хоча це здається елементарним, однак український уряд сьогодні цього не розуміє.

Про те, що треба займатись кібербезпекою, а не безпекою інформації, сказав і Валерій Фіщук, директор департаменту з питань взаємодії з державними структурами Cisco. Адже мета у сучасного хакера – не вкрасти інформацію, у більшості випадків це бажання контролювати, змінювати її, впливати на систему або на країну.
«Хмарні технології точно можна використовувати навіть для обробки секретної інформації, але з певними технологічно-організаційними заходами, які забезпечать можливість це зробити і зберегти. Так, це вимагає софт і ці вимоги завищені, але це можливо зробити», – поділився своєю думкою Олександр Баранов, керівник наукового центру Національної академії правових наук України. Також він наголосив на необхідності створення окремого профільного міністерства – «хоча б тому що за законодавством України саме міністерства формують політику. Потрібні люди, які розуміють, що відбуваються в країні. А інакше ми сьогодні пишемо закони, які вже відстають! Ми повинні мати модель бачення, як соціум розвиватиметься, що йому буде потрібно, і вже під цю модель створювати закони, які регулюватимуть майбутні відносини», – сказав він.

Водночас, експерт з кібер-безпеки Анатолій Дробаха відзначив, що в нормативній базі лише одна зміна: інформацію службового користування замінили на службову інформацію. А те, що захист персональної інформації де-факто регулюється майже так само, як таємної інформації – просто зупиняє розвиток галузі. «Як приклад, можемо говорити про захист інформації в системі Prozorro, яка мусить переїжджати з Amazon в Україну», – додав він. 

Також до дискусії долучилися представники провідних національних та міжнародних компаній, серед яких Київстар, Укртелеком, Cisco, IBM Україна, lifecell, Microsoft Україна, Miratech та інші.

Підводячи підсумки круглого столу, модератор заходу глава правління ГО «Український центр сприяння інвестиціям і торгівлі» Тетяна Сліпачук підкреслила, що найголовніше – те, що всередині індустрії існує загальне розуміння того, що реальних результатів можна досягти при конструктивному підході усіх сторін – і влади, і бізнесу, і громадськості. Все це стимулюватиме впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу країни. Вона підкреслила, що незважаючи на сьогоднішні реалії, не варто відкидати ідею створення ІТ-міністерства в перспективі. «Точковими змінами існуючих всередині індустрії проблем не вирішити. У той час як є загальні проблеми, які об’єднують учасників різних індустрій – пов'язані з податками, змінами фінансової політики, регуляторними базами». Пані Сліпачук називає доцільним створення єдиного центру з цих питань, адже якщо в Парламент потрапляють проекти, які кожна індустрія «розкручує» у свою сторону, це створює глобальний негативний ефект.

Інформаційна підтримка заходу – Асоціація «IT України»