Чи виконують санаторні школи свою основну функцію?

Таке питання знов постало перед представниками Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого та громадськими моніторами, які вивчали стан дотримання прав вихованців у санаторній школі-інтернаті І-ІІ ступенів №20 та гімназії-інтернаті з санаторними класами №13 м. Києва.
Головним завданням санаторної школи-інтернату є відновлення і зміцнення здоров’я дітей у поєднанні із загальноосвітньою підготовкою, надання їм кваліфікованої медичної, психологічної та педагогічної допомоги, їх самовизначення. Тому під час моніторингових візитів з’ясовувалися додержання права дітей на кваліфіковану комплексну допомогу та освіту у вищезазначених закладах.
Моніторингова група з’ясувала, що діти навчаються в школах з першого по дев’ятий, у гімназії-інтернаті – до одинадцятого класу. Шкільна медико-педагогічна комісія рекомендує дітям, стан здоров’я яких покращився та дозволяє навчатися в загальноосвітніх школах, переходити на подальше навчання в інші заклади. Але багато батьків наполягають на продовженні навчання саме в санаторній школі. Як говорять вихованці санаторної школи №20, їм подобається тут навчатися з різних причин: близько до дому, малочисельні класи, добре навчають, смачно годують.
У школах-інтернатах освітній навчально-виховний процес організовано на достатньо високому рівні, про що свідчать численні перемоги як вихованців, так і самих педагогів у різноманітних конкурсах, зокрема, під час захисту робіт в Малій академії наук. Працюють гуртки та спортивні секції.
Однак поряд із численними досягненнями колективів обох навчальних закладів, монітори виявили проблеми, що потребують додаткового вивчення.
Так, згідно з Типовим положенням санаторної школи, подальше лікування та реабілітація дітей здійснюється з урахуванням висновків та рекомендацій лікарів-спеціалістів, залучених до проведення поглибленого медичного огляду. Крім штатних спеціалістів, власник (органи місцевого управління освіти), за погодженням з органами охорони здоров’я, закріплює за навчальним відповідний медичний персонал. Як було з’ясовано під час візиту, такого закріплення не відбувається. Обов’язок проходження поглибленого медичного огляду покладено на батьків.
Лікувально-реабілітаційні заходи передбачають контроль за фізичним розвитком дітей, підтриманням достатнього рівня психічної активності і працездатності. З цією метою застосовується тривала терапія загальнозміцнювальними препаратами. Для відновлення здоров’я повинна застосовуватися специфічна медикаментозна терапія, спрямована на лікування основного захворювання, однак на медикаменти з міського бюджету у 2015 році не виділено жодної гривні.
«Здається, що це не санаторні школи, а елітні заклади для обраних дітей!», – зазначила громадський монітор Світлана Бєлай. Таке враження склалось у монітора після ознайомлення з контингентом вихованців. Так, у гімназії-інтернаті №13 навчаються переважно мешканці району, в якому розташований навчальний заклад (66,3% дітей). Відповідно, лише 33,7% вихованців приїжджають з інших районів міста. Подібна ситуація спостерігається і в санаторній школі-інтернаті №20. Вихованцями інтернату є 59,7% мешканців району.
Відтак, це може розглядатися як порушення права інших дітей міста та області, які потребують реалізації права на освіту в охоронних умовах.
За результатами моніторингового візиту буде підготовлено акти реагування Уповноваженого з прав людини до Міністерства освіти і науки України та Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації.