Через ВР вкотре намагаються протягнути законопроект про платні медичні послуги, що небезпечно без комплексної реформи – експерт

Через Верховну Раду вчергове намагаються провести законопроект, який фактично узаконює платні медичні послуги у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, що неприпустимо без проведення комплексної реформи системи охорони здоров’я. Таку позицію висловила юрист-міжнародник, член Парламентської експертної групи Наталія Галецька, коментуючи поданий на розгляд ВР проект закону «Про внесення змін до статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо визначення дефініції «медична послуга» (законопроект № 2271а).

«Фактично, законопроект має на меті запровадити платний характер медичної допомоги, кваліфікуючи певні види медичної допомоги як медичні послуги. Такі новації без комплексної реформи медичної галузі небезпечні, бо можуть призвести до вільного тлумачення цього поняття органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і практичного переведення закладів охорони здоров’я з бюджетного фінансування на комерційну основу», - застерігає Галецька. 

Подібний проект закону про визначення дефініцій «медична допомога» та «медична послуга» №2235а вже вносився до ВР у 2013 р., проте ще тоді профільний комітет повернув згаданий законопроект на доопрацювання з огляду на неможливість визначити, які види цін мали би застосовуватися саме для медичних послуг, нагадала експерт.

Питання охорони здоров’я є частиною зобов’язань України за Угодою про асоціацію. Як зазначила експерт, в країнах Євросоюзу існують різні моделі фінансування охорони здоров’я, зокрема, соціальне медичне страхування, державне фінансування і приватне медичне страхування. При цьому завжди регламентується механізм захисту незахищених верст населення та порядок надання їм медичних послуг. Також досвід європейських держав свідчить, що питання охорони здоров’я регламентується галузевими законами. Наприклад, у Франції за законодавством  гарантовано безоплатно базовий обсяг медичних послуг всім громадянам Франції, а також право на додаткові медичні послуги для тих, хто має дуже малий прибуток.

Як переконана Н.Галецька, в Україні питання запровадження медичних послуг на платній основі, на відміну від безоплатної медичної допомоги, слід вирішувати комплексно, після прийняття базових законодавчих актів щодо реформи галузі та визначення моделі системи охорони здоров’я. Лише на основі цих правових засад, враховуючи базову безоплатну медичну допомогу, її обсяг, можна буде розробити деталізований порядок формування вартості платних медичних послуг, механізм їх фінансування.

Юрист Парламентської експертної групи підкреслила, що Кабінет Міністрів України подав до парламенту такі базові проекти законів з реформування системи охорони здоров’я, якими серед іншого передбачено зміни джерел фінансування медичної допомоги, дозволу закладам охорони здоров’я отримувати законні прибутки та ін. (йдеться про проекти законів №2309а, №2310а, №2311а, які опрацьовуються у профільних комітетах ВР). І саме ці законопроекти, хоча, можливо, вони теж є дискусійними, мають бути розглянуті першочергово, якщо йдеться про медичну реформу, вважає експерт.