Виступ Міністра фінансів Віктора Пинзеника у Верховній Раді з приводу розгляду проекту Бюджету-2006

Шановний голово! Шановні народні депутати! Дорогі співвітчизники!
Що змінилося в ході доопрацювання висновків і пропозицій комітету з питань бюджету?

Нам вдалося досягнути компромісу по ряду питань. Зокрема, нам вдалося виключити з бюджету непрозорі схеми обміну військового майна на житло, подібні схеми взаємозаліків по „Нафтогазу України”, по бартеру, що створювали потенційні можливості для зловживань і корупції.

Підтримана і пропозиція Уряду по зниженню нарахувань на фонд заробітної плати на 2%. На жаль, це єдина підтримана пропозиція з пакету урядових ініціатив по зниженню податкового навантаження. Бюджетний комітет пропонує відхилити наші пропозиції щодо скасування митного збору, щодо зниження у 2 рази збору з купівлі-продажу валюти, збору, який зачіпає кожне українське підприємство, що експортує або імпортує продукцію. Уряд буде наполягати на введенні в дію всіх пропозицій по зниженню податкового навантаження з 1 січня 2006 року. Бо ми розглядаємо це рішення як важливий елемент досягнення запланованих темпів розвитку національної економіки наступного року. Як і, до речі, приватизацію землі під уже приватизованими об’єктами, оскільки весь ресурс надходжень від такої приватизації Уряд пропонував спрямувати на реалізацію інвестиційних проектів.

Нагадаю, що наданий Урядом проект бюджету мав дефіцит у 1,9% ВВП. Перша версія висновків бюджетного комітету передбачала збільшення дефіциту до 3% ВВП. У новій версії висновків ця норма виключена. Замість цього Уряду просто пропонується збільшити дефіцит бюджету.

Ця, здавалося б, більш компромісна норма, на жаль  не узгоджується з тим, що передбачено у висновках, пропозиціях і дорученнях Уряду. Про що йде мова?
Давайте зробимо просте порівняння. Уряд подав проект бюджету з наступними параметрами: 

 Баланс бюджету за висновками і пропозиціями комітету, що сьогодні мають голосуватися, виглядає вже наступним чином:

Доходи бюджету:	122,7 млрд. грн.
Видатки бюджету:	203,2 млрд. грн.
Дефіцит бюджету:	80,5 млрд. грн., тобто	15,7% ВВП

 

Тобто, Уряду запропоновано збільшити дефіцит бюджету у 8 разів порівняно з поданим нами проектом. Таке зростання дефіциту має відбутися  за рахунок збільшення видатків на 73 млрд. грн., в т.ч.:

10,4 млрд. грн. – безпосередньо пропозиції по збільшенню видатків;
2,7 млрд. грн. – доручення щодо доцільності врахування;
60,0 млрд. грн. – пропозиції, що враховані в таблиці поправок до тексту закону.

Уряду пропонують сформувати бюджет, видатки якого на 80,5 млрд. грн. (або на 66%) більші за доходи. А з урахуванням необхідності зниження податків на економіку в повному обсязі згідно пропозицій Уряду, видатки перевищать доходи на 82,9 млрд. грн. або на 69%. Дефіцит при цьому складе 16,2 % ВВП (82,9 млрд. грн.).

Давайте порівняємо кінцеві цифри розмірів дефіциту проекту бюджету Уряду і того, що пропонується для голосування. Ви бачите, з якого дефіциту ми починали розгляд бюджету -  9,9 млрд.грн. Зараз маємо критичний розмір дефіциту – дефіциту, з яким країна вижити не може. Для його покриття не вистачить коштів від приватизації кількох заводів „Криворіжсталь”. (Див. графіки)

Уряд переконаний, що всі в цьому залі та й поза цим залом, прекрасно розуміють ситуацію. Підготовленими комітетом висновками і пропозиціями закладаються основи для можливого подальшого протистояння у роботі над бюджетом. Бо Уряд не може, не має права внести на друге читання проект Закону з таким дисбалансом та серйозною загрозою фінансової дестабілізації країни. І всі присутні у цьому залі добре усвідомлюють, що на друге читання ми внесемо за балансом доходів і витрат проект бюджету, що мусить відрізнятися від запропонованих Вам на голосування висновків комітету. Бо не можна витратити того, чого немає.

Уряд хоче ще раз наголосити. Ми готові шукати розумний, допустимий компроміс. І такі можливості є. Ми про них говорили при попередньому розгляді проекту бюджету. Можливий компроміс і по допустимій корекції дефіциту за умов, що така корекція:

1) не штовхає країну на шлях „жити в борг”;
2) орієнтується на збільшення видатків бюджету інвестиційного характеру, що дають поштовх розвитку національної економіки, а отже, створюють умови для постійного щорічного зростання доходів громадян;
3) не породжує бюджетних проблем для 2007 та наступних років.

Уряд наголошує на своїй зацікавленості у своєчасному прийнятті бюджету. Але йдеться про якісний, збалансований документ. Документ, якого потребує країна, економіка, а, головне, - її громадяни.

 

Прес-служба МФУ