Как не повторить печальный опыт: анализ прошедших выборов

Київські дільниці під час виборів окупували довжелезні черги виборців. Щоб виконати свій громадянський обов’язок люди чекали по 2-3 години. При тому потік не стихав протягом дня. ЦВК навіть прийняло рішення продовжити приймати виборців після 20:00. Чому ж склалася така ситуація?

25 травня ще до початку відкриття виборчих дільниць у столиці України почали збиратися натовпи людей. Ажіотаж тривав протягом усього дня. Черги збиралися як і перед отриманням бюлетенів, так і перед кабінами для таємного голосування. Навкруги було чути обурення та незадоволення людей. Усі хотіли якнайшвидше поставити галочку у виданих паперах та піти додому. Але не тут то було. Члени виборчої комісії нерідко показували свою некомпетентність та розгубленість у виконанні своєї роботи.

«Я прийшла на вибори, щоб виконати свій громадянський обов’язок. А ось через непрофесійність працівників комісії, мені доводиться чекати своєї черги декілька годин! Чи можна вважати це нормальним? Вони ж не підготовлені, а страждаємо через них ми. У людей відбивають будь-яке бажання голосувати», – обурювалася пані Тетяна громадським спостерігачам. Із жінкою я згодна. Половина членів комісії не були готові до виборчого процесу. «Мені сьогодні зателефонували о пів на сьому і сказали, щоб я через півгодини був на дільниці. І вже тут я дізнався, що буду не просто спостерігачем, а членом комісії. На щастя, сидів у парі із людиною, яка не перший раз працює на виборах, тому більшість обов’язків вона взяла на себе. Почував себе я невпевнено і дуже боявся в чомусь помилитися», – розповідав після підрахунку голосів Василь. І таких же людей не одиниці. Крім того, що вони не справляються із своїми прямими обов’язками, вони ще й не знають виборчого законодавства, заперечують порушення виборчого права, яке їм закидають виборці чи громадські спостерігачі. Виникали ситуації, що після вигнання останнього із дільниці, відмовлялися надати відповідну постанову, в якій вказувалася причина таких дій. А це пряме порушення закону.

Також варто згадати, що, крім звичайних, скажемо так, рядових членів комісії, необізнаністю відзначалися і голови та секретарі. Що позначалося на підрахунку голосів та підрахуванні протоколів. Відповідно ці процедури затягувалися іноді до вечора наступного дня.

Явка виборців у Києві була найвищою за роки незалежності. Вона складала 62,7%. Відповідно така кількість людей при повільній роботі комісії створювала «затори» на дільницях. До того ж часто люди нервували, що ще гірше позначалося на роботі працівників дільниць.

 «Значна кількість громадян забажала виконати своє волевиявлення у вечірній час. У зв’язку з цим після 20.00 деякі територіальні комісії прийняли рішення продовжити роботу, впустивши бажаючих осіб у приміщення дільниць», – повідомляли у Відділі зв’язків з громадськістю Головного управління МВС України в Києві.

Що ж до ЗМІ, то вони також не справилися із своєю задачею в інформуванні виборців. Багато хто з людей, приходив на дільницю, отримував своїх чотири бюлетені і розгублювався – чому так їх аж стільки. Вони не знали, що треба обирати не тільки президента та мера, а й депутатів до Київради. Щоб дізнатися про «зайві» папери для голосування, виборці збиралися біля членів комісії і розпитували їх про це, бувало навіть питали за кого голосувати. Цим же й затягувалася також черга. А крім того, необізнаність у кандидатах призводила до того, що голосували навмання. Опісля Михайло Охендовський – голова Центральної виборчої комісії України зробив заяву про те, що більше не будуть проводитися двоє виборів в один день, оскільки це призводить до неефективності процесу.

Для того, щоб подібних ситуацій не повторювалося в майбутньому, необхідно заздалегідь готувати всіх членів комісії до виконання ними своїх обов’язків. А за декілька днів до виборів потрібно ще й проводити спеціальне тестування, щоб виявити їх компетентність та дозволити працювати на дільницях тільки тим, хто дійсно достатньо володіє навичками, проінформований та компетентний у цій сфері.